Густав Ернесакс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Густав Ернесакс (ест. Gustav Ernesaks, *12 листопада 1908 Пенінгі, Гар'юмаа — 24 січня 1993, Таллінн) — естонський композитор, хоровий диригент. Відіграв виняткову роль у здійсненні Співочої революції в Естонії (1990). Пік творчості припав на 40-80-их роки XX століття.

Ernesaksa haud.jpg

Творчість[ред.ред. код]

Основу творчості Е. складають хорові пісні. Твір «Моя Вітчизная, моя любов» (Mu isamaa on minu arm) на слова Лідії Койдула став символом національного спротиву в роки окупації військами СРСР. Естонці вважають Е. ідеологом всенародних Співочих свят. За іронією долі, саме Е. є автором музики Гімну Естонської РСР, який виконувався в країні з 1945 по 1990 рік.

«Грандіозні за своїми масштабами Співочі свята відомі далеко за межами країни (Естонії). Серед тих, хто зробив значний внесок у розвиток хорового співу — народний просвітитель I.Янсен, „батько естонської духової музики“ Д. О. Віркхауз, диригенти I.Каппель, Т.Веттик, Г.Ернесакс», — повідомляє сайт Національної парламентської бібліотеки України.

Окупаційний режим наділив маестро званням Народний артист СРСР 1956.

Останній виданий CD-диск із творами композитора — Mu isamaa on minu arm. Eesti Rahvusmeeskoor 2008.

Зв'язки з Україною[ред.ред. код]

1958 Е. відвідав місто Красноград Харківської області. Під його керівництвом тут виступав Державний академічний чоловічий хор Естонії.

Твір Е. «Гойдалка», поруч з композиціями Сібеліуса та Людіга, входить до репертуару львівського хору хлопчиків "Дударик". Очевидно, це результат участи хору в трьох фестивалях у Естонії.

Естонський чоловічий хор, створений Густавом Ернесаксом, порівнюють з Державною академічною чоловічою хоровою капелою України ім. Л. Ревуцького.

Джерела[ред.ред. код]