Густина заряду

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Густина́ заря́ду — характеристика неперервного розподілу електричного заряду в просторі, яка визначається, як заряд, що припадає на одиницю об'єму.

 \rho = \lim_{\Delta V \rightarrow 0} \frac{\Delta q} {\Delta V} ,

де  \Delta q  — це заряд у певному об'ємі  \Delta V .

Позначення та одиниці вимірювання[ред.ред. код]

Здебільшого густина заряду позначається грецькою літерою ρ.

В системі СІ густина заряду вимірюється в кулонах на метр кубічний — Кл/м3.

Поверхневі заряди й лінійні заряди[ред.ред. код]

У випадку, коли заряд розподілений на поверхні, наприклад на поверхні провідника, вводять густину поверхневого заряду. Густина поверхневого заряду здебільшого позначається грецькою літерою σ, й означається, як заряд на одиницю площі

 \sigma = \lim_{\Delta S \rightarrow 0} \frac{\Delta q} {\Delta S} ,

де  \Delta q  — це заряд на певній площі  \Delta S .

У випадку одномірного розподілу заряду вздовж дротини, аналогічним чином вводиться лінійна густина заряду α.

 \alpha = \lim_{\Delta l \rightarrow 0} \frac{\Delta q} {\Delta l} ,

Зв'язок із густиною струму[ред.ред. код]

Швидкість зміни густини заряду з часом зв'язана із густиною електричного струму рівнянням неперервності

\frac{\partial \rho}{\partial t} + \text{div} \; \mathbf{j}  = 0 .

Див. також[ред.ред. код]