Густинський літопис

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Лiтопис Густинського монастиря
Оригінал Лiтопис Густинського монастиря
Жанр Історичне джерело
Автор Невідомий
Мова українська мова
Написаний ХVІІ ст.

Густи́нський літо́пис або Лiтопис Густинського монастиря — український літопис початку XVII століття. Належить до так званих монастирських літописів, інформує про заснування Густинського монастиря. Охоплює період 16001640 рр. У викладі історії Густинського монастиря вплетено також розповіді про загальноукраїнські події.

Основні відомості[ред.ред. код]

Укладався у Густинському монастирі (у селі Густиня, нині Прилуцького району Чернігівської області). Оригінал Густинського літопису не зберігся. Авторство і час написання достовірно не встановлено. Один із дослідників Густинського літопису А. Єршов висловив думку, нібито його склав у 16231627 роках український культурний і церковний діяч Захарія Копистенський.

Зберігся список, переписаний 1670 року ієромонахом Густинського монастиря М. Лосицьким. У передмові до Густинського літопису переписувач підкреслює значення для людини історичних традицій її народу, закликає поширювати історичні знання.

Густинський літопис містить виклад історії України з часів Київської Русі до 1597 року включно і має назву «Кройніки». Автор використав староруські, польські, литовські, візантійські та інші відомі йому літописи і хроніки, зробивши на берегах посилання на джерела, з яких він запозичив фактичний матеріал. Проте Густинський літопис не є простою компіляцією з різних джерел. Це оригінальна історична праця про внутрішнє становище України, її зв'язки з Московією, про політику Великого князівства Литовського, Речі Посполитої й Османської імперії, про грабіжницькі напади турків і татар на Україну тощо.

Закінчується Густинський літопис трьома самостійними розділами: «Про походження козаків», «Про запровадження нового календаря», «Про початок унії». В останньому розділі літописець гнівно викриває верхівку православного духовенства України та Білорусі, яка зрадила свій народ та уклала з шляхетською Польщею і Ватиканом Брестську церковну унію 1596 року. Автор рішуче засуджує загарбницьку політику польської шляхти і виступає проти зрадників своєї вітчизни — князів церкви, українських та білоруських феодалів.

«Лiтопис Густинського монастиря» висвітлює історію Густинського монастиря як одного з осередків ідейної боротьби на України проти унії й католицької реакції, розповідає про діяльність українського гетьмана реєстрового козацтва П. К. Сагайдачного, під захистом якого відновлено православну ієрархію (1620 року) на чолі з відомим культурним діячем діячем Іовом Борецьким, про опір селянства, козацтва й міщан наступові католицизму й унії.

Написано Густинський літопис мовою, близькою до тогочасної української народної мови. Достовірність його значно вища від сучасних йому польських хронік. За своїм науковим значенням Густинський літопис є видатною пам'яткою української історіографії XVII століття.

Джерела[ред.ред. код]

  • Полное собрание русских летописей. — Т. 2. — Москва, 1843.
  • Радянська енциклопедія історії України. — Т. 1. — К., 1969.
  • Єршов А. Коли й хто написав Густинський літопис? // Записки НТШ (Львів). — 1930. — Т. 100. — Ч. 2.
  • Толочко О. П. Де було написано Густинський літопис? // Історичний збірник: Історія. Історіософія. Джерелознавство. — К., 1996.
  • Гайдай Л. Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях. — Луцьк: Вежа, 2000.
  • Вілкул Т. Л. Густинський літопис // Енциклопедія історії України. — Т. 2. — К.: Наукова думка, 2005. — С. 260.
  • Марченко М. I. // «Українська історіографія» (з давніх часів до середини XIX ст.), м. Київ, 1959 р.;
  • «Історія української літератури», т. 1. Давня л-ра (XI — перша пол. XVIII ст.), м. Київ, 1967 р.;
  • «Історія Укр. РСР», т. 1, кн. 2, м. Київ, 1979 р.;
  • Ковальский Н. П., Мыцык Ю. А. // Украинские летописи. «Вопросы истории», 1985 г., № 10. (рос.)

Посилання[ред.ред. код]