Гута-Камінська
| село Гута-Камінська | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Волинська область |
| Район | Камінь-Каширський район |
| Громада | Камінь-Каширська міська громада |
| Основні дані | |
| Населення | 535 |
| Площа | 1,313 км² |
| Густота населення | 407,46 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 44551 |
| Телефонний код | +380 3357 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 51°35′12″ пн. ш. 25°02′22″ сх. д. / 51.58667° пн. ш. 25.03944° сх. д.Координати: 51°35′12″ пн. ш. 25°02′22″ сх. д. / 51.58667° пн. ш. 25.03944° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
162 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | вул. 8 Березня, с. Клітицьк, Камінь-Каширський р-н, Волинська обл., 44550 |
| Карта | |
  Гута-Камінська | |
 Гута-Камінська | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Гута-Камінська — село в Україні, у Камінь-Каширській громаді Камінь-Каширського району Волинської області. Населення становить 535 осіб.
Назва[ред. | ред. код]
Назва села складається з двох слів "Гута" та прик. "Камінська" згідно дослідженню мовознавця пана В. Лучика:
"Ойконім [Гута] виник семант. способом від апелятива гута в мн. «скляний завод», ст. (XVII ст.) «скляний або металевий завод», яке вважається запозиченням з пол. мови, де huta «скляний або металургійний завод» походить від д.в.нім. hutte, hutta «хата, курінь, халупа; скляний або металургійний завод» [ЕСУМ 1, 628]; пор. ороніми Гута на Івано-Франківщині [Габорак, 109], гідроніми Гута на Львівщині [СГУ, 163] і численні ойконіми Гута або складені назви поселень з цим компонентом у різних обл. України, крім пд.-східних [АТП, 614]."
Прикметник у назві ж "Камінська" відсилає нас до міста Камінь-Каширський. Отже імовірно, Гута-Камінська була започаткована як місце склярства чи металургії безпосередньо приналежне до міста Камінь-Каширський яке в свою чергу початково мало назву Камінь, а прик. Каширський означав приналежність до Кошерського князівства та князів Кошерських осередком яких було нинішнє село Нові Кошари, а тоді "Кошер" неподалік Ковеля.[1]
Історія[ред. | ред. код]
Точний час зуснування села невідомий, імовірно 17 ст. коли активно розвивався промисел. Втім історія села тісно пов'язана з містом Камінь-Каширський та Волинню в цілому. Як і на довколишніх землях до кінця 10 ст. тут мешкали плем'я волинян, згодом з приходом Русі як і вся Волинь стає складовою основою Волинського князівства згодом Волинсько-Галицької держави та Королівства Руси і зрештою частимною Великого князівства Волинського у складі якого буде по 1392 рік, коли за острівською угодою землі потрапили до Литовсько-Руського держави.
У 14-16 ст. землі Гути-Камінської як і Камінь-Каширська входили до складу удільного князівства Кошерського у складі згодом Волинського воєводства.
По підписанню Люблінської Унії 1-го липня 1569-го року Гута-Камінська як і Камінь-Каширщина з усім Волинським Воєводством складовою якого була потрапила до Корони Польсьокої Речі Посполитої і як більшість руських земель покинула Велике Князівство Литовське та Руське. [2]
Імовірно в добу Хмельниччини могло бути засноване село, зважаючи на появу подібних ремісничих поселень поруч з містечками у той час.
У жовтні 1795 року Гута-Камінська як і вся Камінь-Каширщина була захоплена Російською Імперією під час останнього 3-го поділу Речі Посполитої таким чином пробувши в складі останньої 226 років. [3]
У 1906 році село Камінь-Каширської волості Ковельського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 51 верст, від волості 5. Дворів 92, мешканців 529[4].
Населення[ред. | ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 548 осіб, з яких 256 чоловіків та 292 жінки.[5]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 533 особи.[6]
Мова[ред. | ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[7]
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 98,50 % |
| російська | 1,12 % |
| білоруська | 0,37 % |
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Етимологічний словник топонімів України - Василь Лучик - Тека авторів. Чтиво. Архів оригіналу за 23 січня 2018. Процитовано 18 січня 2022.
- ↑ Levkovych, I. (1992). Нарис історії Волинської землі: до 1914 року (рос.). Комерційно-видавниче мале підпріємство "Інформаційно-комерційний центр". ISBN 978-5-86868-118-9. Архів оригіналу за 18 січня 2022. Процитовано 18 січня 2022.
- ↑ Батюшков, Помпей Николаевич (1888). Волынь: исторические судьбы юго-западного края (рос.). Tip. "Obshchestvennai︠a︡ polʹza,". ISBN 978-0-598-70011-7. Архів оригіналу за 18 січня 2022. Процитовано 18 січня 2022.
- ↑ Список населених місць Волинської губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. — 219 с. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2017. Процитовано 22 вересня 2019.
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 19 жовтня 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 19 жовтня 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Волинська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 19 жовтня 2019.
Посилання[ред. | ред. код]
- Погода в селі Гута-Камінська [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття з географії Волинської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| ||||||||
