Гуцалюк Любослав

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Любослав Гуцалюк
Дата народження 2 квітня 1923(1923-04-02)
Місце народження Львів
Дата смерті 16 грудня 2003(2003-12-16) (80 років)
Місце смерті Нью-Йорк
Національність українець
Жанр урбаністичне малярство
Навчання мистецька студія Едварда Козака, Вища Художня Школа Купер Юніон
Напрямок експресіонізм
Роки творчості 19461999
Любослав Гуцалюк, Едвард Козак і Яків Гніздовський поруч скульптури Слави Ґеруляк на Союзівці
Яків Гніздовський, Любослав Гуцалюк, Стефанія Гніздовська і Едвард Козак на Союзівці

Любослав Гуцалюк (* 2 квітня 1923(19230402), Львів —  16 грудня 2003, Нью-Йорк) — український художник-експресіоніст.

Біографія[ред.ред. код]

Народився 2 квітня 1923(19230402) року у Львові.

Був поранений у роки Другої Світової війни, ветеран дивізії «Галичина».

У 19461949 роках навчався в мистецькій студії Едварда Козака у Берхтесгадені (Німеччина).

У 1949 році емігрував до США, де навчався у 19491954 роках у Вищій Художній Школі Купер Юніон (англ. Cooper Union School of Art) у Нью-Йорку.

Обраний почесним членом Академії «Кампанелла» в Римі (Campanella Academy), яка нагородила його в 1970 році срібною медаллю за визначні досягнення в малярстві.

У 1990 році переніс інсульт, знайшов в собі сили сили видужати та продовжити малювати, виставляти свої роботи. В 1999 році в Українському Інституті Америки відбулася остання велика індивідуальна виставка Любослава Гуцалюка, видано кольоровий каталог з численними репродукціями його робіт.

В останні роки життя через недугу та пережиту родинну драму (несподівана втрата дружини Ренати та одинокого сина Яреми) вже не створює робіт. Митець помер у Нью-Йорку в будинку для літніх людей 16 грудня 2003 року. Поховано 23 грудня на українському цвинтарі св. Андрія Первозваного в Саут-Баунд-Бруці (Нью-Джерсі)[1].

Мистецька діяльність[ред.ред. код]

Перша індивідуальна виставка Гуцалюка відбулась в 1954 році після закінчення мистецької школи Купер Юніон. Згодом 17-24 грудня 1956 року проходить перша велика самостійна виставка в Парижі. Ще перед відкриттям другої паризької виставки в 1959 році 23 картини з 25, призначених для показу, були придбані власником галереї в Бергамо для проведення восени виставки в Італії[2].

Часом людина питає сама себе, чи продажа образів взагалі була дійсним успіхом, чи радше я просто малював під смак публіки? Все ж таки я думаю, що я працював, щоб задоволити передусім самого себе; чи радше не так задоволити, як виявити те, що в мені сидить.

З листа Любослава Гуцалюка[2]

З 1956 року на протязі 10 років відбуваються 3 самостійні виставки в Парижі, 5 — у Нью-Йорку, по одній у Мілані та Торонто[3].

Був членом таких мистецьких угрупувань як Audubon Artists, США, La Société des Artistes Indépendants de Paris та Об'єднання Мистців Українців в Америці.

Гуцалюк малював олійні картини у жанрі експресіонізму, а також гуаші та акварелі. Домінанта творчості — урбаністичні сюжети[4].

Гуцалюк малює, так би мовити, тільки дахи та фасади домів. Він старається якнайбільше уникати всіх живих кольорів. Як можна зацікавити нас таким невдячним сюжетом, трактованим майже виключно в сірій манері? Це його секрет!

Журнал «L'Amateur d'Art»[2]

Картини митця знаходяться в художніх колекціях у Франції, Великобританії, Італії, Канади та США.

...його твори освітлені внутрішньою радістю, майже щирою наївністю. Гармонійна фантазія і відвага спокою Гуцалюка підтверджує дух, що переважає на його полотнах.

П'єр Імбург[3]

Крім живопису Любослав Гуцалюк працював у графіці, в основному в книжковій. Плідно співпрацював з журналом сатири та гумору «Лис Микита». Його мистецькі огляди публікувалися в газеті «Свобода» та журналі «Сучасність».

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]


українське мистецтво Це незавершена стаття про українського художника.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.