Гуцуляк Олег Борисович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Олег Борисович Гуцуляк
Olegg.jpg
Псевдоніми, криптоніми: Басараб, Томин
Дата народження: 11 липня 1969
Місце народження: Івано-Франківськ, Україна
Рід діяльності: філософ, письменник
Напрямок: філософія традиціоналізму
Жанр: міфологія, геокультура
http://goutsoullac.livejournal.com


Оле́г Бори́сович Гуцуля́к (*11 липня 1969, Івано-Франківськ) — український письменник, культуролог, філософ. Живе й працює в Івано-Франківську. Член АУП (1996). Кандидат філософських наук. Автор геокультурної концепції «Мезогея (МезоЄвразія)». Представник т.зв. «івано-франківського феномену». Один з перших і постійних авторів журналу «Четвер».


Зміст

[ред.] Біографія

Син відомого українського хіміка Гуцуляка Бориса Михайловича. Внук поручника Української Галицької Армії (УГА), західно-українського дитячого письменника і педагога Гуцуляка Михайла Максимовича (1888—†1946).

Закінчив Івано-Франківську середню школу № 17 (в 1987), філологічний факультет Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника (в 1993, спеціальність «Українська мова та література»), аспірантуру (в 2003; спеціальність «Історія філософії»). Працював у Івано-Франківських середніх школах № 18 і 12, бібліотекарем, головним бібліотекарем Івано-Франківського педагогічного інституту.

Після закінчення філологічного факультету Прикарпатського національного університету імені В. Стефаника захистив дипломну роботу „Міфологічна традиція українського русалля” під керівництвом знаного дослідника-фольклориста, канд.філол.наук, проф. Пушика С.Г. і рекомендований до навчання в аспірантурі.

В 2005 р. захистив у Львівському університеті дисертацію «Неоязичництво як світоглядне явище: історико-філософський аналіз». Автореферат.

письменник Олег Гуцуляк і дизайнер Юлія Зоріна

Кандидат філософських наук (2006).

В Прикарпатському національному університеті для нової спеціальності "філософія" вперше розробив і читає спецкурси "філософія культури", "філософська антропологія", "міфологія", "філософія міфу", "історія мистецтва (для філософів та релігієзнавців)", керує написанням та захистом студентами дипломних і бакалаврських робіт та магістерських дисертацій.

З 2005 р. — завідувач відділом, з 2007 р. — заступник директора з науки і комп'ютеризації наукової бібліотеки Прикарпатського національного університету.

[ред.] Громадська та наукова діяльність

Член Асоціації українських письменників (АУП)

Член Соціологічної асоціації України (САУ).

Член Всеукраїнської спілки краєзнавців (ВУСК).

Директор Інституту стратегічного аналізу нарративних систем (ІСАНС).

В 2000-2006 - Голова Групи дослідження основ відпочаткової традиції «Mesogaia/Мезогея» (Groupe de l'etude des bases de la tradition initiale).

З 2003 — співголова, а з березня 2004 — Голова Правління Українського інтелектуального клубу нових правих «Золотий грифон»

В 19931995 — керівник Інформаційного Центру УНА-УНСО «УНА-Франківщина», кореспондент львівської газети «Голос нації».

З 1996 — перший заступник головного редактора журналу «Плерома», один з авторів фого спецвипуску «Повернення деміургів: Мала енциклопедія української актуальної літератури» (МУЕАЛ) (1998 — перше видання, 2002 — друге видання).

Член редколегії антології російськомовної літератури Прикарпаття «Ткань и ландшафт» (2003, Івано-Франківськ).

В 20042005 — головний редактор українсько-італійського електронного журналу «La Nazione Eurasia — Ucraina».

Член Інтернаціоналу нових правих, віце-президент Метаполітичної асоціації «Thule-Sarmatia» , яка є східноєвропейським відділенням групи дослідників премордіалної традиції «Thule-Seminar» (яка, у свою чергу, входить в асціацію "Європейські Синергії".

Голова Національної Ради Громадянської ініціативи Українська Фаланга.

З 2008 р. - Заступник Голови Східного Бонапартиського Комітету - Бюро політичних досліджень.

Член Правління Гіперсіоністського руху "Беад Арцейну" і голова його Карпатського відділення.

З 2009 р. - член Ради Директорів, Голова Правління Консалтингової Формації "Примордіал-Альянс".

З 2011 р. - один із засновників міжнародної науково-просвітницької асоціації Центр Сходу і Заходу "МезоЄвразія".

Виступає експертом-консультантом Всеукраїнського об'єднання "Братство" та ряду інших традиціоналістських структур України, Росії, Болгарії та Ізраїлю.

В 2008 р. рішенням Івано-Франківської обласної державної адміністрації та Івано-Франківської обласної Ради присвоєно почесне звання "Кращий науковець року".

Багаторазово відзначений почесними грамотами Міністерства освіти та науки України, Івано-Франківської обласної державної адміністрації, Івано-Франківської обласної ради, Івано-Франківського обласного управління ультури, Прикарпатського національного університету, а також грамотою Генерального консульства Російської Федерації у м. Львові і Листом подяки Комітету Державної Думи Росії у справах СНД.

[ред.] Твори

Монографія Олега Гуцуляка

Монографія

  • 2007 — Пошуки заповітного царства: Міф — текст — реальність (вид-во «Місто-НВ»)

Книги віршів

  • 1996 — «Нумізматика вирію»
  • 1999 — «Птахи та лілії»
  • 2002 — «Повстання скіфів»
  • 2003 — «Поет і Тіамат: вибране»

Проза

  • «Адепт» (роман; у співавторстві з Володимиром Єшкілєвим; журнальний варіант — журнал «Сучасність», 1995, № 1. 2; окремим виданням — 1997, вид-во «Лілея-НВ»; 2008, вид-во "Книжковий клуб").

Антології

  • 1998 — «Початки»
  • 1998 — «Дев'ятдесятники»
  • 1998 — «Повернення деміургів»
  • 1999 — «Цех поетів»
  • 2003 — «Ткань и ландшафт»
  • 2007 — «Пароли и пробуждение»

[ред.] Інтерв'ю

[ред.] Публікації про Олега Гуцуляка

1.Єшкілєв В. Гуцуляк Олег // Плерома. — Івано-Франківськ, 1998. — № 3. МУЕАЛ "Повернення деміургів". — С. 46.

2.Туранлы Ф. Олег Борисович Гуцуляк // Голос Азербайджана. — Киев, 1999. — №1 (9). — С. 7.

3.Покальчук Ю. Івано-Франківськ: Місто і Людина, або Родичів не вибирають // Політика і культура. — Київ, 2000. — № 11 (46). — С. 40.

4.Лихоманова Н.О. Простір та межі Станіславського феномену (До проблеми перебігу маргінальних станів культури) // Питання літературознавства: Наук. зб. / Гол.ред. А.Р. Волков. — Чернівці: ЧДУ, 2000. — С. 136.

5.Гнацюк Воля. Геапалітыка ва украінскай літературы // ARCHE. – Менеськ, 2001. — № 5.

6.Султанов Ю. Поэтический мир Олега Гуцуляка // Прикарпатська правда. — Івано-Франківськ, 2001. — № 38, 29 вересня. — С. 6.

7.Проценко О.А. Еволюція українського історичного роману 90-х років ХХ століття: Афтореф. дис. ... канд.філол.наук. — Запоріжжя: Вид-во ЗДУ, 2001. — С. 1, 5, 10, 12, 17, 18. 19.

8.Арсенич П., Гаврилів Б., Угорчак Ю. Краєзнавці Прикарпаття: Довідник (ХХ ст.). — Івано-Франківськ: Плай, 2002. — С. 29.

9.Данько Д. Подарунок вічним романтикам // Світ молоді. — Івано-Франківськ, 2002. — № 40, 11 жовтня. — С. 4.

10.Височанський Ю. Зробити б Станіславів Меккою елітарної книги // Галичина. — 2003. — № 146, 27 вересня. — С. 7.

11.Petryk M. Fenomen encyklopedii — encyclopedia fenomenu. Niektore aspekty stanislawowskiego subdyskursu // Warszawskie zeszyty ukrainoznawcze. — Warszawa: Uniwersytet Warszawski, 2003. — # 15-16. — S. 279, 285.

12.Баран Є. «Під зодіаком див і чар ...» // Західний кур’єр. — Івано-Франківськ, 2004. — № 22, 5 червня. — С. 15.

13.Остапович О. Суперстратне рядно у плюроцентричному ландшафті: Нотатки на полях антології російськомовної літератури Прикарпаття // Березіль. — Харків, 2004. — № 7-8. — С. 183-186.

14.Возняк С.М. Національна ідея як ціннісні орієнтації українського народу // Українські проблеми. — Київ-Івано-Франківськ. — 2004. — № 22. — С. 162.

15.Кокотюха А., Розумний М. Лірика дев’яностих. Любити живих. — Харків: А.П. Стожук, 2004. — С. 90.

16.Скворцов Мих. Всякой твари — по паре // Дружба народов. — Москва, 2005. — № 10. http://magazines.russ.ru/druzhba/10/sfk16.html

[ред.] Посилання

Особисті інструменти
Простори назв

Варіанти
Дії
Навігація
Участь
Панель інструментів
Друк/експорт
Іншими мовами