Гуґо Коллонтай
| Гуґо Коллонтай Hugo Kołłątaj |
|
 Юзеф Пешка. Гуґо Коллонтай. 1812. |
|
| Народився | 1 квітня 1750 Великі Дедеркали |
|---|---|
| Помер | 28 лютого 1812 (61 рік) Варшава |
| Громадянство | Річ Посполита |
| Національність | поляк |
| Відомий | польський політик |
| Титул | коронний підканцлер |
 |
|
Гуґо Коллонтай (пол. Hugo Kołłątaj) гербу Котвіца (* 1 квітня 1750, Дедеркали — † 28 лютого 1812, Варшава) — коронний підканцлер з 1791, Великий литовський референдар з 1786, польський політик, просвітник.
Біографія [ред.]
Вроджений шляхтич. Початкову освіту здобував у Піньчуві, згодом навчався у Краківській Академії, доктор філософії (1768). В 1770–1774 продовжив освіту у Відні й Римі, здобув ступені доктора права і теології, висвячений на священика.
Повернувшись до Речі Посполитої, обійняв краківського каноніка. Був душпастирем у Піньчуві та Кжижановіцах-Дольних (де написав проект Конституції 3 травня). Брав участь в роботі Товариства з шкільних підручників і Комісії Національної Освіти, став автором плану розбудови національного шкільництва. В 1777 — 1780 реформував Краківську Академію, запровадивши викладання природничих наук і польської літератури та забезпечивши можливість здобуття освіти студентам, містянам з походження. Реформа торкнулася також господарських справ Академії. Таким чином, Коллонтай подбав про поживний ґрунт для зростання нових проґресивних ідей. У 1782 — 1786 виконував функції ректора.
В часи Чотирирічного Сейму був одним з найактивніших діячів Патріотичної партії (пол. Stronnictwo Patriotyczne).
В політичній роботі До Станіслава Малаховського[…] кілька листів Аноніма виклав план реформування держави, втілений у Конституції 3 травня.
Перебравшись у 1778 році до Варшави, згуртував довкола себе товариство видатних публіцистів, так звану коллонтаївську кузню, в якій, зокрема, брали участь Францішек Ксаверій Дмоховський і Францішек Салезій Єзерський. Один з авторів Конституції 3 травня.
Після ухвалення Конституції обійняв посаду коронного підканцлера (1791). Один із засновників Організації Приятелів Урядової Конституції. У 1786 нагороджений Орденом Св. Станіслава. У 1791 став кавалером Ордену Білого Орла.
В часі польсько-російської війни, на зборах 23 липня 1792 підтримав рішення короля Станіслава Авґуста Понятовського щодо приєднання до Торговицької конфедерації, а після встановлення нового уряду, від 1792 року, знаходився у Дрездені.
Був організатором і учасником повстання під проводом Т. Костюшка, входив до складу Верховної Національної Ради, опікувався фінансами. Відзначався радикалізмом своїх суспільних і політичних поглядів. Напередодні поразки повстання під проводом Т. Костюшка 4 листопада 1794 Гуґо Коллонтай таємно покидає Варшаву і подається на еміграцію.
6 грудня 1794 заарештований австрійськими властями в Радимні, дорогою до Венеції. Запроторений до в'язниці у Перемишлі, де перебував до 1802 року.
З 1802 року Гуґо Коллонтай замешкав на Волині, де спільно з Тадеушем Чацьким прислужився до створення Кременецького ліцею. Став значно консервативнішим у своїх політичних й суспільних поглядах.
В 1807 заарештований російськими властями у своєму дворі в Заславі і засланий до Москви. Причиною стали симпатії Гуґо Коллонтая до політики французького імператора Наполеона, зокрема листи.
Як публіцист цікавився передусім наукою, освітою і педагогікою. Його тексти лягли в основу Конституції 3 травня, зачіпали питання суспільности і влади. Стверджував:
- спадкову монархію
- скасування liberum veto
- загальне оподаткування
- зменшення впливів магнатерії
- розширення прав містян
- селянську вольницю (заміну панщини на чинш)
Останні роки життя провів у Варшавському герцогстві. Помер самотнім і збіднілим, після важкої хвороби. Похований у Варшаві на цвинтарі Повонзках, але урна з серцем перевезена до костьолу в Вишневій (в тій місцевості знаходився двір його брата Рафала Коллонтая).
Праці [ред.]
Автор багатьох публіцистичних творів, зокрема:
- Listy Anonima (1788-89)
- Prawo polityczne narodu polskiego (1790)
- O ustanowieniu i upadku Konstytucji 3 Maja
- Uwagi nad tą częścią ziemi polskiej, która od Traktatu Tylżyckiego zwać poczęto Księstwem Warszawskim (1808)
- Stan oświecenia w Polsce w ostatnich latach panowania Augusta III
- Porządek filozoficzno-moralny (1810)
- Naukowe podstawy polityki.
- Miasta i mieszczanie (електронна версія у PBI)
- Rozbiór krytyczny zasad historii o początkach rodu ludzkiego, czyli racjonalistycznie pojęty wstęp do historii (1810) (TOM I електронна версія у PBI)
Бібліографія [ред.]
- Listy Hugona Kołłątaja pisane z emigracyi w r. 1792,1793 i 1794 : dwa tomy w jednym zebrał Lucyan Siemieński. Poznań 1872пол.
- Tokarz W., Ostatnie liata Hugona Kołłątaja (1794–1812) , Kraków 1905. T.1, T.2.
- Michał Janik, Hugo Kołłątaj, Lwów 1913.
- Maria Pasztor, Hugo Kołłątaj na Sejmie Wielkim w latach 1791–1792, Warszawa 1991.
- Владислав Татаркевич. Історія філософії, Т.3, Львів, 1999 ISBN 966-561-141-0
- Роллє М., Афіни Волинські: Нарис з історії освіти у Польщі , Київ 2007.
- Вадим Ададуров, «Наполеоніда» на сході Європи: уявлення, проекти та діяльність уряду Франції щодо південно-західних окраїн Російської імперії на початку XIX століття , Львів 2007.
- Петро Кралюк. «Білі плями» в історії української філософії , Луцьк 2007. ISBN 966-8770-95-1
