Густав Емар

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Гюстав Емар)
Перейти до: навігація, пошук
Густав Емар
Gustave Aimard
Aimard.jpg
При народженні: Олів'є Глу
Псевдоніми, криптоніми: Емар Густав
Дата народження: 13 вересня 1818(1818-09-13)
Місце народження: Париж (Франція)
Дата смерті: 20 червня 1883(1883-06-20) (64 роки)
Місце смерті: Париж (Франція)
Громадянство: Франція Франція
Мова творів: французька
Рід діяльності: письменник
Напрямок: історико-пригодницький

Густав Емар (фр. Gustave Aimard, псевдонім; справжнє ім'я — Олів'є Глу (Gloux); * 13 вересня 1818(18180913), Париж — 20 червня 1883, там само) — французький письменник. Автор пригодницьких романів, один із класиків жанру вестерн у літературі. Разом з Еженом Сю і Полем Февалем — популярний представник французької масової літератури XIX століття.

Життєпис[ред.ред. код]

У 12 (за іншими даними — в 9 чи й 7) років утік з дома і поступив юнгою на корабель; мандрував Латинською Америкою, Туреччиною і Кавказом. У 1848 р. — офіцер мобільної гвардії в Парижі; брув участь у революції 1848 року. Під час Третьої імперії збирав у Америці матеріали для своїх книг, командував загоном «вольних стрілків» у франко-пруській війні.

Густав Емар страждав від манії величі і закончив життя в психіатричній лікарні Святої Анни, тому в його життєписі факти важко відділити від вигадок.

Творчість[ред.ред. код]

Літературною творчіствю Густав Емар зайнявся в 1856 р. Першим його значним романом стали «Арканзаські трапери» (1858) про «золоту лихоманку» та американську експедицію Гастона де Рауссе-Бульбона, в якій Густав Емар, можливо, брав участь.

Доробок[ред.ред. код]

  • 1858 — «Арканзаські трапери»
  • 1858 — «Вождь окасів»
  • 1858 — «Шукач слідів»
  • 1858 — «Степові розбійники»
  • 1859 — «Суд Лінча»
  • 1859 — «Фланкер»
  • 1860 — «Флібустьєри»
  • 1860 — «Золота лихоманка»
  • 1860 — «Курумілла»
  • 1861 — «Рейнджери кордонів»
  • 1861 — «Вільні стрільці»
  • 1861 — «Чисте Серце»
  • 1861 — «Влучна куля»
  • 1862 — «Валентин Гіллуа»
  • 1862 — «Тверда Рука»
  • 1863 — «Авантюристи»
  • 1863 — «Текуча вода»
  • 1864 — «Мисливці за бджолами»
  • 1864 — «Кам'яне Серце»
  • 1864 — «Гуарані»
  • 1864 — «Монто-Неро»
  • 1864 — «Зено Кабрал»
  • 1864 — «Мексиканські ночі»
  • 1864 — «Арауканець»
  • 1864 — «Сини черепахи»
  • 1864 — «Лев пустелі»
  • 1864 — «Флібустьєри Сонори»
  • 1865 — «Морскі цигани»
  • 1865 — «Золота Кастилія»
  • 1865 — «Взимку серед індіанців Чіпеву»
  • 1866 — «Гамбусино»
  • 1866 — «Сакрамента»
  • 1866 — «Мексиканська помста»
  • 1867 — "Мас-Горка
  • 1867 — «Росас»
  • 1867 — «Вуду»
  • 1867 — «Мексиканські мисливці»
  • 1867 — «Незнаний Париж»
  • 1868 — «Легенда про Салтімбангу»
  • 1868 — «Міссурійскі розбійники»
  • 1868 — «Ведмежатко Залізна Голова»
  • 1869 — «Лісник»
  • 1869 — «Король золотих копалень»
  • 1870 — «Незайманий ліс»
  • 1871 — «Священна війна в Ельзасі»
  • 1873 — «Морскі титани»
  • 1873 — «Пригоди Мішеля Гартмана»
  • 1873 — «Скальпи бліднолицих»
  • 1874 — «Форт Дюкен»
  • 1874 — «Атласна змія»
  • 1874 — «Карденіо»
  • 1874 — «Привид партизана»
  • 1875 — «Спалені ліси»
  • 1875 — «Таємні чари великої Індії»
  • 1875 — «Вождь Спалених лісів»
  • 1876 — «Мисливець за щурами»
  • 1877 — «Королі океану»
  • 1878 — «Дармоїди Нового моста»
  • 1878 — «Крапля чорної крові»
  • 1879 — «Гострі дороги»
  • 1879 — «На морі і на суші»
  • 1881 — «Ранчо біля моста Ліан»
  • 1881 — «Бандити Арізони»
  • 1882 — «Суріке»
  • 1882 — «Корнеліо д'Армор»
  • 1883 — «Слідопит»
  • 1883 — «Перст Божий»
  • 1886 — «Нова Бразилія»
  • 1888 — «Живцем поховані»
  • 1888 — «Центральні стежки»
  • 1888 — «Альпійский Робінзон»
  • 1893 — «Чорна птаха»

Джерела[ред.ред. код]

Bibliotheque des grandes aventures. Gustave Aimard


Література Це незавершена стаття про літературу.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.