Гіаліноз

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Мікрофотографія гіалінозу ниркової артерії (г-е).

Гіаліноз — різновид білкової дистрофії, при якій в тканинах відкладаються гомогенні, напівпрозорі, щільні маси — гіалин. До складу гіаліну входять білки плазми крові, ліпіди, мукополісахариди.[1]

Загальна характеристика[ред.ред. код]

Гіаліноз спостерігається в сполучній тканині, стромі органів, в стінках судин, що призводить до їх ущільнення. Найбільше клінічне значення має системний гіаліноз сполучної тканини (див. Колагенові хвороби) і судин. Місцевий гіаліноз пов'язаний з місцевими обмінними порушеннями в тканини і частіше спостерігається в рубцях, спайках, вогнищі хронічного запалення, у великих судинах при атеросклерозі, в осередках змертвіння тканин, пухлинах або як фізіологічне вікове явище в судинах селезінки, підшлункової залози, яєчниках, молочній залозі. Системний гіаліноз незворотній. У деяких випадках місцевого гіалінозу спостерігаються явища розсмоктування.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Gamble CN The pathogenesis of hyaline arteriolosclerosis // Am. J. Pathol.. — 122 (March 1986) (3) С. 410–20. PMID 2420184.