Гіацинт (мінерал)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Гіацинт (рос.гиацинт, англ. hyacinth, нім. Hyacinth m) –

Загальний опис[ред.ред. код]

1) Мінерал класу силікатів, прозорий ювелірний різновид циркону густо-червоного, жовто-коричневого, оранжево-червоного або коричнево-червоного кольору. Твердість 6,5-7,5. Густина 3,9-4,7. Блиск алмазний. Г. - дорогоцінний камінь IV -го порядку. Найбільші родовища в Таїланді, Кампучії, В'єтнамі, Саха (РФ), Півд. Африці, на Уралі (РФ), в Шрі-Ланці, Мадагаскарі, Бразилії, Австралії.

2) Застаріла назва самоцвітів. В укр. наук. літературі Г. вперше описаний в лекції “Про камені та геми” Ф.Прокоповича (Києво-Могилянська академія, 1705-1709 рр.).

Різновиди[ред.ред. код]

Розрізняють:

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]