Гіганти

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Гігант бореться із Артемісом, рельєф, Ватикан

Гіга́нти (грец. Γίγαντες — велетні) — дикий, близький до богів рід велетнів (синів Геї та Урана), яких боги винищили.

Гесіод зображує гігантів напівбогами в шоломах та зі списами. Гіганти вступили в боротьбу з Зевсом та іншими олімпійцями. Згідно з Аполлодором, щоб помститися Зевсові за ув'язнення титанів у Тартар, Гея народила гігантів, дала їм цілюще зілля, що оберігало від небесних стріл, і вони розпочали боротьбу за владу над світом. Гіганти кидали на Олімп уламки скель і підпалені дерева в Кампанії, Аркадії, Фессалії тощо. Жорстока боротьба богів з гігантами (Гігантомахія)тривала довго. Олімпійці перемогли тільки тоді, коли на допомогу їм прийшов Геракл.

Деякі гіганти поховані під вулканічними островами (наприклад, Енкелад під Сицилією, Полібот під Косом). Гігін повідомляє, що проти Олімпу боролися 24 гігантів: Алкіной (якого вбив Геракл), Ефіальт, Евріт, Фон та ін. Міф про боротьбу гігантів з богами є спробою пояснити вулканічну діяльність землі та перемогу Олімпійської релігії над культами догрецької доби. В елліністичну епоху перемогу Олімпійських богів над гігантами стали вважати за звитягу світла й добра над темрявою та варварством. Гігантів давно почали змішувати з титанами, а пізніше з іншими страхітливими велетнями (гекатонхейрами, Алоадами, Тіфоном).

У мистецтві гігантів зображують у вигляді героїв-велетнів або змієногих істот, що кидають скелі.

У сучасній мові гігант — велетень.

Література[ред.ред. код]