Гігроскопічність

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Гігроскопічність (рос.гигроскопичность, англ. hygroscopicity (of rock), нім. Hygroskopizität f (der Gesteine) - здатність матеріалу поглинати водяні пари з повітря в результаті адсорбції. Кількість адсорбованої води росте з підвищенням відносної вологості, зниженням температури і збільшенням тиску. Гігроскопічність може супроводжуватися утворенням нових сполук – гідратів і кристалогідратів. Так, при поглинанні води оксидом кальцію утвориться гідроксид. У мікрокапілярах пористих матеріалів з радіусом менш 10–5 см пари води конденсуються. Відношення кількості води, поглиненої матеріалом, до загальної кількості цього матеріалу називається гігроскопічною вологістю. Максимальна гігроскопічна вологість різна для різноманітних пористих матеріалів: 4…9 % – для піску, 14…28 – для сосни, 9…25 % – для фіброліту.

Властивість[ред.ред. код]

  • 1) Здатність кристалічних та аморфних тіл легко поглинати вологу з повітря, зволожуючись або розтікаючись при цьому.
  • 2) Г. вибухових речовин - здатність гідрофільних ВР поглинати пари води за рахунок хімічної чи фізичної адсорбції.
  • 3) Г. гірських порід - здатність речовин вбирати вологу з повітря. Розрізняють неповну і максимальну Г. Неповна Г. характеризується кількістю вологи, яка поглинається гірською породою при даній відносній вологості повітря; макс. - найбільшою к-стю вологи, що поглинається гірською породою з повітря при повному його насиченні водяними парами.

Приклади[ред.ред. код]

Сильно гігроскопічні торф, буре вугілля, крейда, мергель, лес, глина, кам’яна сіль, карналіт.

Слабка гігроскопічність у скельних метаморфічних і магматичних порід, щільного кам'яного вугілля, бітумінозних пісковиків.

Дотичні терміни[ред.ред. код]

ГІГРОСКОПІЧНА ВОДА[ред.ред. код]

Див. зв’язана вода.

ГІГРОСКОПІЧНИЙ[ред.ред. код]

ГІГРОСКОПІЧНИЙ, (рос.гигроскопический, англ. hygroscopic, нім. hygroskopisch) – той, що вбирає вологу з повітря (пари, туману).

Література[ред.ред. код]