Гідроксид

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Гідроксид — в хімії, багатоатомний іон OH⁻, що складається з кисню та водню. Як правило, отримується шляхом дисоціації основи. Гідроксид є одним з найпростіших багатоатомних йонів.

Часто, будь яка неорганічна хімічна сполука, що містить гідроксильну групу, називається гідроксидом.

[ред.] Класифікація

Залежно від того, чи є відповідний оксид основним, кислотним або амфотерним, відповідно розрізняють:

• основні гідроксиди (основи) — гідроксиди, що проявляють основні властивості (наприклад, гідроксид кальцію Ca(OH)₂, гідроксид калію KOH, гідроксид натрію NaOH та ін.);
• кислотні гідроксиди (кислоти, які містять кисень) — гідроксиди, що виявляють кислотні властивості (наприклад, азотна кислота HNO₃, сірчана кислота H₂SO₄, сірчиста кислота H₂SO₃ та ін.)
• амфотерні гідроксиди, які виявляють в залежності від умов або основні, або кислотні властивості (наприклад, гідроксид алюмінію Al(ОН)₃, гідроксид цинку Zn(ОН)₂).

Термін «гідроксиди» часто використовують лише стосовно основних і амфотерних гідроксидів.

[ред.] Див. також

• гідроксиди природні

[ред.] Джерела інформації

• Wikipedia, Hydroxide, 12 січня 2007.

Це незавершена стаття з хімії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.