Гідроксил
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Гідрокси́л (від гідр(оген) і окси(ген)) — одновалентна група ОН, входить до складу багатьох хімічних сполук, наприклад, води, лугів, спиртів. Інша назва — гідроксильна група.
Іон гідроксилу OH- називається гідроксидом.
Гідроксильні групи важливі при формуванні водневих зв'язків.
[ред.] ІФ-спектроскопія
Гідроксильна група має характеристичні частоти коливань, які мало залежать від того, до якої молекули вона належить: спирту, кислоти чи води. Основний тон таких коливань має приблизну частоту 3600 см-1 (довжина хвилі 2800 нм), перший обертон - 7000 см-1 (1400 нм), другий - 10000 см-1 (1000 нм)[1].
[ред.] Література
- Глосарій термінів з хімії // Й.Опейда, О.Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім.. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет — Донецьк: «Вебер», 2008. — 758 с. ISBN 978-966-335-206-0
- Словник іншомовних слів / Під ред. О. С. Мельничука. — К.: Головна редакція Української Радянської Енциклопедії АН УРСР, 1974.
- Мала гірнича енциклопедія. В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: «Донбас», 2004. — ISBN 966-7804-14-3.
[ред.] Посилання в тексті
- ↑ * Білий М.У. Атомна фізика. — Київ : Вища школа, 1973.