Гідроксилапатит

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Гідроксилапатит.

Гідроксилапатит (рос. гидроксилапатит, англ. hydroxylapatite, нім. Hydroxylapatit m) – різновид апатиту, в якому серед додаткових аніонів переважає гідроксил.

Загальний опис[ред.ред. код]

Формула – Са5[OH(PO4)3]. Склад у %: СаО – 44,14; Р2О5 – 40,26; Н2О – 2,87. Домішки: SrO, Na2O, FeO, MnO.

Сингонія гексагональна.

Густина 3,07.

Твердість 5.

Колір білий, восково-жовтий, зелений.

Зустрічається в талько-хлоритових сланцях, але родовищ не утворює.

Різновиди[ред.ред. код]

Розрізняють:

  • гідроксилапатит карбонатистий (апатит вуглецевий);
  • гідроксилапатит марганцевистий (відміна гідроксилапатиту, в якій двовалентний марганець заміщує кальцій; Mn:Ca = 1:7,7);
  • гідроксилапатит хлористий (відміна гідроксилапатиту, в якій частина гідроксилу заміщена хлором).

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]