Гідростатичний тиск

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Гідростати́чний тиск (рос.гидростатическое давление, англ. hydrostatic pressure, нім. Wasserdruckhöne f, Wasserdruck m) —

1) Тиск рідини в будь-якій точці об'єму цієї рідини. Тиск у рідині, що перебуває у стані спокою, створений сумою тиску газу на її вільній поверхні і зумовленого силою тяжіння тиску стовпа рідини, розташованого над точкою вимірювання. Г. т. залежить від глибини занурення. Вимірюється в одиницях висоти стовпа рідини або в одиницях тиску.

2) В гідрогеології поняття Г.т. трактується ширше, як тиск рідини (рухомої або нерухомої) у певній точці водоносної системи. Тобто Г.т. — загальна величина трьох головних напружень в будь-якій точці гірничого масиву, що перебуває в стані спокою. Високий Г.т. сприяє обваленню порід покрівлі та підйому підошви виробки, де спостерігаються раптові прориви вод і пливунів.

[ред.] Різновиди

Гідростатичний тиск умовний, (рос.гидростатическое давление условное; англ. conventional hydrostatic pressure; нім. konventioneller hydrostatischer Druck m) — тиск, який створюється стовпом прісної води (густина 1000 кг/м³) висотою від гирла свердловини до розглядуваного пласта. Величину цього тиску використовують звичайно для виявлення відповідності або невідповідності пластового тиску гідростатичному.

віфвфівфвіфів

[ред.] Література

• Мала гірнича енциклопедія: В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: «Донбас», 2004. ISBN 966-7804-14-3

Цю статтю необхідно відформатувати, використовуючи мову розмітки Вікі. Ви можете допомогти проекту, зробивши це!