Гідростатичний тиск

Гідростати́чний тиск (рос.гидростатическое давление, англ. hydrostatic pressure, нім. Wasserdruckhöne f, Wasserdruck m) —

1) Тиск рідини в будь-якій точці об'єму цієї рідини. Тиск у рідині, що перебуває у стані спокою, створений сумою тиску газу на її вільній поверхні і зумовленого силою тяжіння тиску стовпа рідини, розташованого над точкою вимірювання. Г. т. залежить від глибини занурення. Вимірюється в одиницях висоти стовпа рідини або в одиницях тиску.

2) В гідрогеології поняття Г.т. трактується ширше, як тиск рідини (рухомої або нерухомої) у певній точці водоносної системи. Тобто Г.т. — загальна величина трьох головних напружень в будь-якій точці гірничого масиву, що перебуває в стані спокою. Високий Г.т. сприяє обваленню порід покрівлі та підйому підошви виробки, де спостерігаються раптові прориви вод і пливунів.

Гідростатичний тиск має такі властивості:

1. Гідростатичний тиск спрямований по внутрішній нормалі до поверхні, на яку він діє.
2. Гідростатичний тиск у точці діє однаково за усіма напрямками і може виражатись співвідношенням Px=Py=Pz=Pn.
3. Гідростатичний тиск у точці залежить від її координат у просторі і може бути записаний так: p=f(x,y,z).

Різновиди

Гідростатичний тиск умовний, (рос.гидростатическое давление условное; англ. conventional hydrostatic pressure; нім. konventioneller hydrostatischer Druck m) — тиск, який створюється стовпом прісної води (густина 1000 кг/м³) висотою від гирла свердловини до розглядуваного пласта. Величину цього тиску використовують звичайно для виявлення відповідності або невідповідності пластового тиску гідростатичному.

Див. також

• Гідравліка

Література

• Мала гірнича енциклопедія. В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: «Донбас», 2004. — ISBN 966-7804-14-3.
• Світлий Ю.Г., Білецький В.С.. Гідравлічний транспорт (монографія). – Донецьк: Східний видавничий дім, Донецьке відділення НТШ, «Редакція гірничої енциклопедії», 2009. – 436 с. ISBN 978-966-317-038-1