Гідрофобний ефект

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Краплинка води має сферичну форму, щоб мінімізувати контакт з гідрофобною поверхнею листка.

Гідрофобний ефект (від грец. hydro — «вода» і phobos — «страх») — властивість речовин, що складаються з неполярних молекул, формувати міжмолекулярні агрегати у водному середовищі і аналогічні цьому ефекту внутрішньо- та міжмолекулярні взаємодії[1][2]. На макроскопічному рівні гідрофобний ефект очевидний, коли змішані олія і вода формують окремі шари, або коли вода збирається у краплинки на гідрофобних поверхнях, наприклад поверхні воску. На молекулярному рівні гідрофобний ефект є важливою силою, що у великій мірі відповідає за утворення біологічних структур, зокрема згортання білків, міжбілкові взаємодії, утворення ліпідних мембран, структуру нуклеїнових кислот і взаємодію білків з малими молекулами.

Згідно з солвофобною теорією зворотної фазової хроматографії (RPC), гідрофобний ефект викликається втратою водневих зв'язків і вищою вартістю ентропії формування западини молекулами розчинника навколо неполярних молекул[3]. Ці втрати можна мінімізувати, збираючи неполярні молекули разом.

Примітки[ред.ред. код]

  1. International Union of Pure and Applied Chemistry. "hydrophobic interaction". Compendium of Chemical Terminology Internet edition.
  2. Interfaces and the driving force of hydrophobic assembly Nature, Volume 437, Issue 7059, pp. 640—647 (2005)
  3. Csaba Horvath і інші в J.Chromatogr., 125 (1976) 129—156.
Реторта Це незавершена стаття з хімії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.