Ґізи

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Гізи)
Перейти до: навігація, пошук
«Герб роду Гізів»

Гізи (фр. Guise) — французький аристократичний рід, що був бічною гілкою Лотаринзького герцогського дому; в період Релігійних воєн XVI ст. Гізи очолювали католиків.

Піднесення Гізів[ред.ред. код]

Протягом усього XVI ст. і протягом цілих трьох поколінь Лотаринзький будинок і його молодша гілка — будинок де Гізів — намагалися скинути династію Валуа і заволодіти французьким троном. Багато разів ці спроби провалювалися, але достатньо було всього тридцять років, щоб рід Валуа назавжди згас сам по собі. Засновник будинку Гізів — Клод (14961550), 3-й син герцога Лотарингії Рене II, в 1506 році натуралізувався у Франції, герцог Гіз з 1528 року Франсуа де Гіз (1519–1563), син Клода, прославився обороною Меца, захищаючи його від військ імператора Карла V (1552) і взяттям у англійців Кале (1558). Франсуа де Гіз був головнокомандуючим королівської армії. Разом з братом Шарлем Гізом (15251574), кардиналом Лотаринзьким, фактично правив країною при Франциску II, який був одружений з племінницею Гізів Марією Стюарт.

Релігійні війни[ред.ред. код]

Гізи мали величезні володіння. Вони виступали як захисники «істинної» (католицької) віри. Феодальна знать і дворянство північно-східних і центральних провінції Франції підтримували католицький табір, який очолювали герцоги Гізи. Зовні Гізи мали підтримку Іспанії. Для французького селянства ідеї Реформації були чужими, воно залишалось вірним католицькій церкві. Франсуа розправився з гугенотами — учасниками Амбуазької змови (1560), спрямованої проти Гізів. У березні 1562 року вчинив криваву різанину гугенотів в Вассі. Генріх Гіз (1550–1588), син Франсуа Гіза, один з організаторів Варфоломіївської ночі (1572), глава Католицької ліги (1576). Претендував на королівський престол. Був убитий за наказом Генріха III. Із закінченням релігійних воєн могутність будинку Гізів упала.

Останнім представником дому де Гіз був Шарль Ежен Лотаринзький (17511825), титулярний герцог Ельбьоф та принц Ламбек.

Таємниці дому Гізів[ред.ред. код]

Герцоги Гізи були союзниками Шарля де Монпансьє, конетабля Бурбонського, названого «Секретним досьє» великим магістром Сіону до 1527 року. Вони також були пов'язані з сім'єю герцогів мантуанських, і Фердинанд де Гонзага, великий магістр (1527–1575 р.), надавав їм допомогу і підтримку в усіх змовах проти французького трону. Що стосується герцога де Гіза, то він одружився на Анні д'Есте, герцогині де Жізора.

Достеменно не відомо про допомогу династії якогось таємного товариство або ордена але, очевидно, що міжнародна мережа емісарів, послів, шпигунів і агентів всіх видів, навіть убивць, отримувала у них платню. Серед них називають і Нострадамуса, який, ймовірно працював на Франсуа де Гіза і кардинала Лотаринзького.[1]

Якщо вірити деяким історикам і «Документам Громади», Нострадамус, втім, не задовольнявся лише тим, що таємно поставляв своїм покровителям цінні відомості про діяльність та плани їх супротивників. Будучи офіційним астрологом французького двору, він слідував за королем під час усіх його пересувань і, таким чином, знав багато чого. Тому можна думати, що він цілком мав можливість маніпулювати Валуа в психологічному плані і, отже, віддати їх в руки їхніх ворогів. Тому, здебільшого, пророцтва Нострадамуса зовсім не були пророцтвами, а були, скоріше, зашифрованими посланнями, закодованими інструкціями, таємничою програмою дій, призначеною для вузького кола втаємничених.[2]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Майкл Баджент, Ричард Лей, Генри Линкольн «СВЯЩЕННАЯ КРОВЬ И СВЯЩЕННЫЙ ГРААЛЬ» http://e-lib.info/book
  2. Майкл Баджент, Ричард Лей, Генри Линкольн «СВЯЩЕННАЯ КРОВЬ И СВЯЩЕННЫЙ ГРААЛЬ» http://e-lib.info/book

Джерела[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]