Гілберт Кіт Честертон
| Ґілберт Кіт Честертон | |
| Gilbert Keith Chesterton | |
 |
|
| Дата народження: |
29 травня 1874 |
|---|---|
| Місце народження: |
Кенсінгтон, Лондон, Великобританія |
| Дата смерті: |
14 червня 1936 (62 роки) |
| Місце смерті: |
Біконсфілд, Великобританія |
| Громадянство: |  Велика Британія |
| Рід діяльності: | Прозаїк, поет, драматург, есеїст, журналіст, публіцист |
| Роки активності: | 1890—1936 |
| Жанр: | Християнська апологетика, фентезі, детектив |
| chesterton.org | |
Ґі́лберт Кіт Че́стертон (англ. Gilbert Keith Chesterton) (29 травня 1874—14 червня 1936) — британський письменник, християнський мислитель і журналіст кінця XIX - поч.ХХ ст. Автор поезій та п’єс, біографій, апологетичних християнських творів, художньої прози у жанрах фентезі та детектив (серія детективних оповідань про отця Брауна), літературний та мистецький критик.
Біографія [ред.]
Честертон народився 29 травня 1874 р. в лондонському районі Кенсінгтон. Здобув початкову освіту в школі Св. Павла. Потім навчався образотворчому мистецтву в художній школі Слейда, щоб стати ілюстратором, також відвідував літературні курси в Університетському коледжі Лондона, але не закінчив навчання. У 1896 році Честертон починає працювати в Лондонських видавництвах «Redway» і «T. Fisher Unwin», з яким співпрацює до 1902 року. У цей період він також виконує свою першу журналістську роботу в якості фрілансера й літературного критика. У 1901 Честертон одружується з Френсіс Блоґ, із нею він проживе все своє життя. У 1902 йому довірили вести щотижневу колонку в газеті Daily News і в 1905 Честертон почав вести колонку в The Illustrated London News, яку вів протягом 30 років.
За словами Честертона, будучи молодою людиною, він захопився окультизмом і разом зі своїм братом Сесилом, експериментував з дошкою для спіритичних сеансів. [1] Однак, коли він виріс, став католиком.[2]
Інтерес і талант Честертона до мистецтва проявився доволі рано. Він хотів стати митцем, і його письменницька творчість показує неабиякий його талант перетворювати абстрактні ідеї в конкретні і впізнавані образи. Навіть у його белетристиці обережно приховані притчі.
Честертон був великою людиною, його зріст становив 1 метр 93 сантиметри і важив він близько 130 кілограм. Честертон часто жартував над своїми розмірами,
| « | Під час Першої світової війни дівчина в Лондоні задала йому питання чому він не на фронті; Честертон відповів 'якщо ви обійдете навколо мене, то побачите, що я там '[3] | » |
. В іншому випадку він розмовляв зі своїм другом Бернардом Шоу.
| « | 'Якщо хтось подивиться на тебе, то подумає, що в Англії був голод.' Шоу відповів, 'А якщо подивляться на тебе, то подумають, що ти його влаштував.' | » |
Одного разу при дуже сильному шумі Сер Пелем Ґренвіль Вудгауз сказав,
| « | Неначе Честертон упав на лист бляхи. [4] | » |
Честертон часто забував куди він повинен був піти, траплялося пропускав поїзди, на яких повинен був їхати. Кілька разів він писав телеграми своїй дружині Френсіс Блоґ, не з того місця, де він мав бути, такого змісту,
| « | 'Я на Маркет Харборо. Де я повинен бути? ' На що, вона йому відповідала 'Вдома.' [5] | » |
У зв'язку з цими випадками і з тим, що в дитинстві Честертон був дуже незґрабний, деякі люди вважають, що у нього була діспраксія розвитку. [6]
Честертон любив дебати, тому часто проходили дружні публічні суперечки з Бернардом Шоу, Гербертом Уеллсом, Бертраном Расселом, Кларенсом Дарроу. Згідно з його автобіографією, він і Бернард Шоу грали ковбоїв у німому кіно, яке ніколи не з’явилося у прокаті.
Письменник помер 14 червня 1936 р. в Біконсфілд (графство Бакінгемшир). Проповідь на панахиді Честертона у Вестмінстерському соборі прочитав Рональд Нокс. Честертон похований на католицькому цвинтарі в Біконсфілді.
Творчість [ред.]
Усього Честертон написав близько 80 книг. Його перу належать кілька сотень віршів, 200 оповідань, 4000 есе, ряд п'єс, романи «Людина, яка була Четвергом», «Куля та Хрест», «Перелітній шинок» та інші. Широко відомий завдяки циклам детективних новел з головними персонажами священиком Брауном та Хорном Фішером, а також релігійно-філософських трактатів, присвячених апології християнства.
- Роберт Браунінг (Robert Browning, 1903),
- Чарлз Діккенс (Charles Dickens, 1906),
- Джордж Бернард Шоу (George Bernard Shaw, 1909) [1]
- Роберт Льюїс Стівенсон (Robert Louis Stevenson, 1927)
- Чосер (Chaucer, 1932).
- Св. Франциск Ассизький (St. Francis of Assisi, 1923)
- Св. Фома Аквінський (St. Thomas Aquinas, 1933)
- Що сталося зі світом? (What's Wrong with the World, 1910)
- Контури здорового глузду (The Outline of Sanity, 1926)
- Наполеон Ноттінгільський (The Napoleon of Notting Hill, 1904)
- Людина, яка була Четвергом (The Man Who Was Thursday, 1908)
- Вічна Людина (The Everlasting Man, 1925) [2]
- Ортодоксія (Ortodoxy, 1908) [3]
- Ось це (The Thing, 1929).
- Клуб дивних промислів (The Club of Queer Trades, 1905)
- Жив-чоловік (Manalive, 1912)
- Літаючий шинок (The Flying Inn, 1914)
Примітки [ред.]
 |
Вікіцитати містять висловлювання, автором яких є: Гілберт Кіт Честертон |
 |
ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Гілберт Кіт Честертон |
