Гімнокаліціум Бальді

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Гімнокаліціум Бальді
Gymnocalycium baldianum
Гімнокаліціум Бальді
Гімнокаліціум Бальді
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Еудікоти (Eudicots)
Порядок: Гвоздикоцвіті (Caryophyllales)
Родина: Кактусові (Cactaceae)
Підродина: Cactoideae
Триба: Trichocereeae
Рід: Гімнокаліціум (Gymnocalycium)
Підрід: Gymnocalycium
Вид: Гімнокаліціум Бальді
Біноміальна назва
Gymnocalycium baldianum
Spegazzini 1905
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Gymnocalycium baldianum
EOL: 5190537
IPNI: 115357-2
The Plant List: kew-2835543
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Gymnocalycium baldianum

Гімнокаліціум Бальді (Gymnocalycium baldianum, Spegazzini 1905}}, місцева назва — «підборіддя карлика» (dwarf chin)[1]) — кактус з роду Гімнокаліціум (підрід Gymnocalycium).

Біологічний опис[ред.ред. код]

Цвітіння Gymnocalycium baldianum

Один з небагатьох та найвідоміший червоноквітковий гімнокаліціум. Сірувато-зелене стебло зазвичай одиночне, його висота 4-10 см та 6-7 см в діаметрі, ребер близько 8-11, розділених на горбки; поздовжні борозни між ребрами гострі. Ареоли маленькі, еліптичні. Колючки тонкі, гнучкі, прилеглі до стебла, розташовані по краю ареоли, попелясто-сірі; кількість звичайно 5, часто і більше (7). Квітки середньої величини, близько 4 см завдовжки і такі ж у поперечнику, різноманітних тонів — від темно-рожевих до густо-червоних з металевим блиском. Тичинки і маточка рожево-пурпурні, приймочка коротка шестипроменева, білувато-жовта. Плоди темно-зелені. Коріння бульбоподібне.

Історія відкриття[ред.ред. код]

Спегацціні знайшов цю рослину в провінції Катамарка (Аргентина) та описав в 1905 році в «Cactacearum platensis Tentamen» як Echinocactus baldianum і який сам же потім, в 1925 році, зарахував до роду Gymnocalycium. Видову назву присвоїв на честь одного з своїх помічників на прізвище Бальді.[2]

Догляд за видом[ред.ред. код]

Цей вид особливо часто пропонується в продажу серед імпортних декоративних кактусів, нерідко — вже з бутонами і квітками.

Рослини цього виду в холодний сухий період стають м'якими і зморшкуватими. У культурі можна містити абсолютно сухими при температурах, близьких до 0 °, протягом усієї зими, оскільки вони є гірськими рослинами. У період вегетації при рясному поливі вони можуть стояти на повному сонці.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Ян Ван дер Неер. Все о кактусах. — Санкт-Петербург: ООО «СЗКЭО» Кристалл», 2004 — 208с., ил. — ISBN 5-306-00348-6 (рос.)
  2. Буренков А. А. Кактусы в гостях и дома, — Феникс, 2007г., — 472с. — ISBN 978-966-651-431-1, стор. 257

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]