Гімнокаліціум сагліоніс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Гімнокаліціум сагліоніс
Gymnocalycium saglionis
Гімнокаліціум сагліоніс
Гімнокаліціум сагліоніс
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Еудікоти (Eudicots)
Порядок: Гвоздикоцвіті (Caryophyllales)
Родина: Кактусові (Cactaceae)
Підродина: Cactoideae
Триба: Trichocereeae
Рід: Гімнокаліціум (Gymnocalycium)
Підрід: Microsemineum
Вид: Гімнокаліціум сагліоніс
Біноміальна назва
Gymnocalycium saglionis
(F.Cels) Britton & Rose, 1922
Підвиди
Gymnocalycium saglionis subsp. saglionis
Gymnocalycium saglionis subsp. tilcarense
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Gymnocalycium saglionis
EOL: 5190858
IPNI: 1155453-2
The Plant List: kew-2835826
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Gymnocalycium saglionis

Гімнокаліціум сагліоніс, Гімнокаліціум сагліона, Гімнокаліціум Сальона (Gymnocalycium saglionis, Gymnocalycium saglione; місцева назва «підборіддя велетня» (giant chin)[1]) — кактус з роду Гімнокаліціум (підрід Microsemineum).

Етимологія[ред.ред. код]

Цей вид Гімнокаліціума названий на честь М. Сальона — колекціонера із Страсбургу.

Опис виду[ред.ред. код]

Стебло з блакитно-зеленим шорстким епідермісом, кулястий, 20 — 30 см в діаметрі та до 90 см заввишки без бічних пагонів. Цей вид — найбільший серед гімнокаліціумів. Ребра (13 — 30 шт.) розділені на великі горбки напівсферичної форми. Радіальні колючки (8 — 17 шт.) жорсткі, зігнуті, 2 — 4 см завдовжки. Центральних колючок 1 — 2 шт. Забарвлення колючок від червоно — коричневого до чорного. Квітки білі або рожеві, 3 — 4 см завдовжки і в діаметрі. Плоди червонуваті, 2 см в діаметрі. Відноситься до повільноростучих видів.

Ареал розповсюдження в природі[ред.ред. код]

Ареал розповсюдження в природі — провінції Північної Аргентини: (Сальта, Тукуман, Катамарка, Жужуй). Входить до списку СІТЕС.

Підвиди[ред.ред. код]

Виділяють два підвиди Gymnocalycium saglionis.

  • Gymnocalycium saglionis subsp. saglionis
  • Gymnocalycium saglionis subsp. tilcarense

Підвид tilcarense відрізняється від підвиду saglionis наявністю квітів з більш короткими квітковими трубками. Gymnocalycium saglionis subsp. tilcarense зустрічається тільки біля міста Тількара (провінція Жужуй, Аргентина), від якого і отримав назву цей підвид. Цікаво, що у свій час цей підвид не тільки виділявся в самостійний вид, але і був віднесений до окремого роду Брахікаліціум Brachycalycium.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Ян Ван дер Неер. Все о кактусах. — Санкт-Петербург: ООО «СЗКЭО» Кристалл», 2004 — 208с., ил. — ISBN 5-306-00348-6 (рос.)

Джерела[ред.ред. код]

  • Борисенко Т. И. Кактусы. Справочник, — Киев: Наукова думка, 1986г., — 286с., ил.
  • Турдиев С. и др. Кактусы. (Издание 2-е). Алма-Ата, «Кайнар», 1974 г.
  • Буренков А. А. Кактусы в гостях и дома, — Феникс, 2007г., — 472с. — ISBN 978-966-651-431-1

Посилання[ред.ред. код]