Гімнокаліціум сагліоніс

Гімнокаліціум сагліоніс, Гімнокаліціум сагліона, Гімнокаліціум Сальона (Gymnocalycium saglionis, Gymnocalycium saglione) — кактус з роду Гімнокаліціум (підрід Microsemineum).

Етимологія

Цей вид Гімнокаліціума названий на честь М. Сальона — колекціонера із Страсбургу.

Опис виду

Стебло з блакитно-зеленим шорстким епідермісом, кулястий, 20 — 30 см в діаметрі та до 90 см заввишки без бічних пагонів. Цей вид — найбільший серед гімнокаліціумів. Ребра (13 — 30 шт.) розділені на великі горбки напівсферичної форми. Радіальні колючки (8 — 17 шт.) жорсткі, зігнуті, 2 — 4 см завдовжки. Центральних колючок 1 — 2 шт. Забарвлення колючок від червоно — коричневого до чорного. Квітки білі або рожеві, 3 — 4 см завдовжки і в діаметрі. Плоди червонуваті, 2 см в діаметрі. Відноситься до повільноростучих видів.

Ареал розповсюдження в природі

Ареал розповсюдження в природі — провінції Північної Аргентини: (Сальта, Тукуман, Катамарка, Жужуй). Входить до списку СІТЕС.

Підвиди

Виділяють два підвиди Gymnocalycium saglionis.

• Gymnocalycium saglionis subsp. saglionis
• Gymnocalycium saglionis subsp. tilcarense

Підвид tilcarense відрізняється від підвиду saglionis наявністю квітів з більш короткими квітковими трубками. Gymnocalycium saglionis subsp. tilcarense зустрічається тільки біля міста Тількара (провінція Жужуй, Аргентина), від якого і отримав назву цей підвид. Цікаво, що у свій час цей підвид не тільки виділявся в самостійний вид, але і був віднесений до окремого роду Брахікаліціум Brachycalycium.

Джерела

• Борисенко Т. И. Кактусы. Справочник, - Киев: Наукова думка, 1986г., - 286с., ил.
• Турдиев С. и др. Кактусы. (Издание 2-е). Алма-Ата, "Кайнар", 1974 г.
• Буренков А. А. Кактусы в гостях и дома, - Феникс, 2007г., - 472с. - ISBN 978-966-651-431-1

Gymnocalycium saglionis

Посилання

• Київський сайт про кактуси та кактусистів
• SucculentCity: Gymnocalycium Page
• The genus Gymnocalycium: Genus & Species information
• Гимнокалициум.ru
• Московский клуб любителей кактусов