Гінецей

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Гінеце́й (лат. Gynaeceum) — жіночий орган насінних рослин.

У повних квітках, наприклад лілій, левкоя, піона і т. д., він займає центральну частину квітки. Складається з однієї або багатьох частин, званих маточками (pistillum) або плідниками (carpellum) або нарешті плодолистками, оскільки з них згодом утворюються плоди.

Якщо в гінецеї одна маточка — він називається одночленним, якщо багато — багаточленним.

Маточка[ред.ред. код]

У кожній маточці розрізняються три частини, а саме:

  • нижня роздута — зав'язь (germen), також відома як яєчник (ovarium);
  • стовпчик (stylus), що становить безпосереднє продовження зав'язі;
  • приймочка (stygma), що закінчує собою стовпчик.

У зав'язі знаходиться один або декілька насінних зачатків (gemmulae), що раніше неправильно називалися яєчками (ovula). Це дуже дрібні, іноді ледве помітні тіла, що піддаються заплідненню і перетворюються після того в насіння.

Стовпчик, який у багатьох рослин зовсім не розвинений або розвинений вельми слабо, містить усередині себе канал, який вистилається ніжною і пухкою тканиною, що часто становить його повністю. Через нього відбувається запліднення.

Приймочка вистилається, подібно до каналу стовпчика, такою ж пухкою тканиною, що височує з себе густу цукристу вологу, і приймає плідний пилок.

У двочленних і багаточленних гінецеїв маточки або вільні, або зрощені разом. У першому випадку багаточленність гінецея цілком ясна, в другому — зрощення буває різним. Іноді зростаються одні тільки зав'язі і тоді стовпчиків буває стільки ж скільки маточок в гінецеї, а іноді зрощення стосується і зав'язей, і стовпчиків, тоді гінецей є цілісним, та складається немовби з однієї маточки, але кількість їх викривається, в основному, кількістю приймочок або, принаймні, кількістю дольок приймочок.

Багаточленна зрощена зав'язь має зазвичай назовні декілька подовжніх ребер, число яких відповідає числу зрощених частин. Усередині такої зрощеної зав'язі є вельми часто стільки гнізд, скільки зрослося частин, хоча це не може вважатися правилом без виключень. За своїм положенням щодо інших частин квітки, зав'язь може бути верхньою або нижньою (germen inferum або superum). У першому випадку всі частини квітки, а саме чашечка, віночок, тичинки і стовпчики або приймочки сидять на верхівці самої зав'язі, вона немовби зрослася з чашкою; у другому — вона знаходиться в середині квітки, а решта її частин розташовуються нижче за неї, або на одній з нею площині; якщо ж вони і прикріпляються вище, то зовсім не ній самій, а на краю більш-менш увігнутого квіткового ложа; верхню зав'язь називають через це також вільною, незрощеною (germen liberum). Така відмінність залежить від розвитку гінецея (див. Розвиток квітки).

Види гінецеїв[ред.ред. код]

Гінецей у різних рослин надзвичайно різноманітний не тільки за своїм складом, кількістю частин і вказаними вище обставинами, але ще за формою і відносними розмірами своїх частин. У так званих голонасінних рослин він складається з двох або декількох сім'ябруньок, незамкнутих в зав'язь; замість зав'язі у них часто лускоподібний листок, в основі якого вони і сидять (сосни, ялиці, ялини і ін.). У квіткових рослин завжди є більш-менш замкнута зав'язь, унаслідок чого їх і називають покритонасінними. Крім того, є такі рослини, у яких вся квітка складається з одного тільки гінецея навіть без всякого при нім покриву (верби).

Зазвичай розділяють три види геніцеїв:

  • 1) Апокарпний гінецей — складається з безлічі самостійних маточок, відрізняється краєвою плацентацією;
  • 2) Монокарпний гінецей — складається з єдиної маточки з краєвою плацентацією
  • 3) Ценокарпний гінецей — складається з декількох зрощених маточок. Виділяють три різновиди ценокарпного гінецея:
    • а) Синкарпний — декілька зрощених стінками маточок, плацентація центрально-кутова;
    • б) Паракарпний — те ж, але стінки маточок не збереглися. Плацентація постінна;
    • у) Лізікарпний — відрізняється від паракарпного колончатою (центральною) плацентацією.

Значення[ред.ред. код]

У статевому житті рослин гінецей має важливе значення, бо він, після запліднення, розростається в плід з насінням. Згідно з цим його значенням і різні частини його мають різний ступінь важливості для рослин. Найважливіша його частина є сім'ябрунька, що перетворюється на насіння. Тому гінецей без сім'ябруньок позбавляється свого фізіологічного значення і вважається недорозвиненим.

Нормальних насінних рослин без сім'ябруньок немає, є проте ж рослини, гінецей яких представлений тільки сім'ябрунькою. Потім за важливістю йде приймочка, тобто орган, що приймає плідний пил. Справжньої приймочки немає тільки в голонасінних, де вона замінена пухкою тканиною, що розвивається при отворі сім'ябруньки (мікропілярному). Менш важливий стовпчик, якого зовсім немає у багатьох рослин (багато жовтців, барбарис та ін.). Справжньої зав'язі немає тільки в голонасінних.


Листок дуба Це незавершена стаття з ботаніки.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.