Гінкго дволопатеве

Цей термін має також інші значення. Докладніше — у статті Гінкго (значення).

Гінкго дволопатеве
Період існування: Еоцен - сучасність^[1]

Біологічна класифікація

Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ:	Ginkgophyta
Клас:	Ginkgoopsida
Родина:	Гінкгові (Ginkgoaceae)
Рід:	Гінкго (Ginkgo)
Вид:	G. biloba

Біноміальна назва

Ginkgo biloba
L.

Посилання

Вікісховище:	Ginkgo
NCBI:	3311
Віківиди:	Ginkgo biloba

Ginkgo biloba - Тулузский музеум

Гінкго, гінкго дволопатеве або священне дерево (Ginkgo biloba) — реліктова рослина і єдиний представник свого класу.

Це дерево — одне з найстаріших дерев нашої планети, що зберігся до наших днів. Виникло від первісних голонасінних дерев приблизно 300 млн. років тому, і є пращуром сосни та ялини. Замість хвої у нього віялоподібні листки.

Гінкгові дерева вціліли в Китаї та Японії. В Україні можна зустріти у містечку Гоща Рівненської області^[3], у місті Мукачево Закарпатської області, у містечку Коломия Івано-Франківської області та в містах Донецьк, Львів, Сквира, Київської області.

Історія [ред.]

Скам'яніле листя Ginkgo sp., Англія, Йоркшир.

У 18-му столітті у м. Наґасакі його знайшов лікар голландського посольства Кемпфер. Йому гінкго зобов'язане своєю назвою. «Ґін» в перекладі з японської — срібло. Плід гінкго чимось нагадує абрикос. Тому Кемпфер назвав знайдене ним дерево «сріблястим абрикосом» — «гінкго», запозичивши його з жаргону японських торговців насінням дерева. Пізніше Карл Лінней заносить цю назву до наукової класифікації.

Опис [ред.]

Ginkgo biloba з книги Flora Japonica, Sectio Prima, 1870

Гінкго — це єдине унікальне дерево, що являє собою один вид, один рід, і одну родину. Рослина є реліктовою та ендемічною. Рослина роздільностатева.

У 1986 р. ботанік Хіразе дослідив процес запилення гінкго. Чоловічі дерева «цвітуть» в середині травня, їх пилок потрапляє на насінний зачаток жіночих рослин і проростає в пилкову трубку з двома сперматозоїдами. Але запліднення насіння бруньки одним із сперматозоїдів проходить лише пізньої осені, і вже в насіннєплоді, який упав на землю. Зовні плід оточений товстою соковитою м'ясистою оболонкою. Неприємний аромат оболонки плодів пояснюється присутністю великої кількості масляної кислоти. Опалі плоди швидко зігнивають, сповнюючи повітря їдким запахом.

Плоди гінкго

Плід — кістянка. В Японії і Китаї насіння гінкго вважають делікатесом і розводять як плодове дерево. Плоди гінко використовують у східній медицині. Його деревина м'яка, піддатлива, легко обробляється.

Рослина досягає зрілості у 25-30 років, до того часу важко визначити її стать.

В Україні вперше з'явилося у 1818 році у Нікітському ботанічному саду в м. Ялті.

Вживання [ред.]

Це дерево дуже перспективне для озеленення південних міст України. Воно чудово витримує умови промислової загазованості, невибагливе до ґрунтів, стійке проти грибкових та вірусних захворювань, майже не пошкоджується комахами. Це дерево довговічне. Окремі його екземпляри живуть 2000 років, підіймаючись за цей час у висоту до 40 м, при товщині стовбура — 1 м.

Дерево має конусоподібний брунатно-сірий стовбур, довгі вигнуті гілки. Листки світло-зелені, (у молодому віці восьмилопатеві, потім лопаті зростаються, і їх залишається всього дві) з оригінальним жилкуванням — жилки віялом розходяться від черешка. Розмножується насінням та вегетативно за допомогою живцювання. Найкраще проводити живцювання навесні до розпускання листя в утеплених парниках.

Гінкго дволопатеве є пам'яткою природи світового значення і занесене до Червоної книги світу.

За словами радника мера Києва І. Добруцького, планується замінити гінкго дволопатевим усі каштани у столиці України^[4].

В культурі [ред.]

Гінкго дволопатеве є деревом-символом японської столиці Токіо^[5].

Дерево гінкго в квітні, червні, жовтні й листопаді.
Шенбрунн, Відень, Австрія

Джерела [ред.]

↑ Eocene Ginkgo leaf fossils from the Pacific Northwest // Canadian Journal of Botany. — Т. 80. — (2002) (10) С. 1078–1087. DOI:10.1139/b02-097.
↑ Sun (1998). 'Ginkgo biloba'. 2006. Червоний Список Міжнародного Союзу Охорони Природи. IUCN 2006. www.iucnredlist.org. Переглянуто 11 May 2006. Listed as Endangered (EN B1+2c v2.3)
↑ http://1ua.com.ua/c652
↑ http://kyiv.pravda.com.ua/news/4ab7700e92e55/
↑ Офіційна сторінка метрополії Токіо. «Символи Токіо». Процитовано 16 листопада 2011 року.