Гінцель (кратер)
| Гінцель | |
|---|---|
 Знімок Місячного орбітального зонда | |
| Координати | 14°15′00″ пн. ш. 97°24′00″ сх. д. / 14.250000000028° пн. ш. 97.4000000000277879053101060° сх. д. |
| Глибина | 2,4 км |
| Довгота ранкового термінатора |
263° |
| Епонім | Friedrich Karl Ginzel |
  Гінцель | |
Кратер Гінцель (нім. Hertz) — ударний кратер на зворотному боці Місяця в екваторіальній області. Кратер названий на честь австрійського астронома Фрідріх Карл Гінцель (нім. Friedrich Karl Ginzel) (1850–1926), назва затверджена Міжнародним астрономічним союзом в 1970 р.
Опис кратера[ред. | ред. код]
Найближчими сусідами - кратер Ібн Юніс на заході; кратер Аль-Біруні на північному заході; кратер Попов на півночі; кратер Мебіус на сході-північному сході; кратер Герц на сході-південному сході; кратер Моїсеєв на південному сході; кратер Дрейер на півдні; а також кратер Янський на південному заході. На південному заході від кратера знаходиться море Крайове, на півночі ланцюжок кратерів Дзєвульські[1]. Селенографічні координати центру кратера 14,25 ° півн. ш. 97,4 ° сх. д., діаметр 53,23 км[2], глибина 2,4 км[3].
Кратер затоплений лавою, над поверхнею виступає тільки частина валу. Західна частина вала більш розвинена і сильніше виділяється над навколишньою місцевістю. До південної частини чала примикає сателітний кратер «Гінцель L» (див.нижче). Середнє піднесення вала кратера над навколишньою місцевістю 1170 м, обсяг кратера становить 2494 куб.км. Дно чаші кратера рівне, не має прикметних структур за винятком здвоєної пари кратерів у північно-західній частині.
Внаслідок розташування у лімба зворотного боку Місяця кратер за сприятливої лібрації доступний для спостережень із Землі, але при цьому має сильно викривлену форму.
Супутникові кратери[ред. | ред. код]
Ці кратери прийнято позначати на картах літерою, розміщеною біля їх центру з того боку, що найближчий до кратера «Гінцель»[4].
| Гінцель[2] | Широта | Довгьота | Діаметр |
|---|---|---|---|
| G | 13,6° N | 100,07° E | 44,22 км |
| H | 12,43° N | 100,02° E | 46,16 км |
| L | 13,07° N | 97,8° E | 27,99 км |
Література[ред. | ред. код]
- Морфологический каталог кратеров Луны. /Ж. Ф. Родионова, А. А. Карлов, Т. П. Скобелева и др. Под общей редакцией В. В. Шевченко. — М.: Изд-во МГУ, 1987. — 173 с.
- Andersson, L. E.; Whitaker, E. A. (1982). NASA Catalogue of Lunar Nomenclature. NASA RP-1097.
- Blue, Jennifer (July 25, 2007). Aristarchus [Архівовано 8 липня 2020 у Wayback Machine.] in Gazetteer of Planetary Nomenclature. USGS. Retrieved 2014-07-26.
- Bussey, B.; Spudis, P. (2004). The Clementine Atlas of the Moon. New York: Cambridge University Press. ISBN 978-0-521-81528-4.
- Cocks, Elijah E.; Cocks, Josiah C. (1995). Who's Who on the Moon: A Biographical Dictionary of Lunar Nomenclature. Tudor Publishers. ISBN 978-0-936389-27-1.
- McDowell, Jonathan (July 15, 2007). «Lunar Nomenclature». Jonathan's Space Report. http://host.planet4589.org/astro/lunar/ [Архівовано 25 грудня 2018 у Wayback Machine.]. Retrieved 2007-10-24.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Кратер Гінцель на карті LAC-64 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 27 грудня 2016. Процитовано 28 вересня 2014.
- ↑ а б Довідник Міжнародного Астрономічного Союзу. Архів оригіналу за 1 липня 2019. Процитовано 28 вересня 2014.
- ↑ Lunar Impact Crater Database (2011) Losiak et al, LPI Lunar Exploration Intern Program (2009). Revised by Ohman, LPI (2011)
- ↑ Bussey, B.; Spudis, P., (2004). The Clementine Atlas of the Moon. New York: Cambridge University Press. ISBN 0-521-81528-2.(англ.)