Гіпернова зірка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ета Кіля, в сузір'ї Кіля, один з найближчих кандидатів у майбутню гіпернову [1]

Гіпернова — вибух масивної зірки (з масою більше 20 мас Сонця) після колапсу її ядра.

Загальний опис[ред.ред. код]

Колапс ядра відбувається після того, як у ньому виснажується паливо для підтримки термоядерних реакцій, іншими словами, це дуже велика наднова. З початку 1990-х років були помічені такі могутні вибухи зірок, що сила вибуху перевищувала потужність вибуху звичайної наднової приблизно в 10 разів, а енергія вибуху перевищувала 10 45 джоулів [2]. До того ж багато з цих вибухів супроводжувалися довгими гамма-сплесками. Сьогодні термін Гіпернова використовується також для опису вибухів зірок з масою від 100 до 150 і більше мас Сонця.

Гіпернові теоретично могли б створити серйозну загрозу Землі внаслідок сильного гамма- сплеску, але в наш час[Коли?] у районі Землі немає зірок, які могли б представляти таку загрозу [3]. За деякими даними, 440 мільйонів років тому мав місце вибух гіпернової зірки у районі Землі[4], в результаті якого відбулося ордовиксько-силурійське вимирання (зникло понад 60% морських безхребетних). Ймовірно, короткоживучий ізотоп нікелю 56Ni потрапив на Землю в результаті цього вибуху [5].

Термін колапсар спочатку означав продукт гравітаційного колапсу - чорну діру . В наш час[Коли?] це слово іноді відносять до певної моделі колапсу зірки, що швидко обертається.

Колапс зірки[ред.ред. код]

Термін гіпернова придумав Стенфорд Е. Вуслі. Ядро масивної зірки при гравітаційному колапсі перетворюється в чорну діру, якщо зірка швидко оберталася, то навколо чорної діри може утворитися масивний аккреційний диск. За рахунок нейтринного нагріву або під впливом механізму Бландфорда-Знаека можуть бути сформовані дві потужні релятивістські струменя, що викидаються в напрямку полюсів обертання вмираючої зірки майже з швидкістю світла. Ці релятивістські струмені можуть пояснити гамма-сплески, які іноді спостерігаються при вибухах гіпернових. В останні роки великий обсяг даних спостережень гамма-сплесків значно поліпшив наше розуміння цих подій, і стало ясно, що в чисельних моделях колапсу виходять вибухи, які відрізняються від вибухів звичайних наднових.

Зірки, здатні вибухнути як гіпернова, зустрічаються дуже рідко, тому що зірка повинна бути масивною, швидко обертатися і (можливо) мати сильне магнітне поле. Тому, гіпернові повинні вибухати рідко. Передбачається, що в нашій Галактиці гіпернова вибухає в середньому один раз в 200 млн років.

Колапсари в науковій фантастиці[ред.ред. код]

  • В оповіданні Ларрі Нівена «Особливості що змушують мене нервувати» завдяки масивним «колапсарам» стала можливою подорож у часі.
  • В оповіданні Джеррі Пурнеля «Він впав у чорну діру» через гравітаційний вплив «колапсара» космічний корабель випадково вийшов з гіперпростору.
  • В романі Джо Холдемана «Назавжди війни» «колапсари» використовувалися для міжзоряних подорожей.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]