Гіперстен

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Гіперстен
Загальні відомості
Генезис	{{{Генезис}}}
Ідентифікація
Колір	темно-зелений до бурувато-чорного
Сингонія і вид симетрії	{{{Сингонія і вид симетрії}}}
Сингонія, Вид	ромбічна
Твердість за шкалою Мооса	5—6
Блиск	перламутровий
Густина	{{{Густина}}} г/см³
Густина	3,3—3,5 г/см³
Оптичні властивості кристалів
Показник відбиття R580	{{{Показник відбиття, R580}}}
Інші властивості

Гіперсте́н (рос.гиперстен, англ. hypersthene, нім. Hypersthen m) — породотвірний мінерал класу силікатів, групи піроксенів. Проміжний член мінерального виду енстатит-феросиліт, який містить від 30 до 50 % феросилітового (Fe[SiO₃]) компонента.

Сингонія ромбічна.

Густина 3,3—3,5. Твердість 5—6. Колір темно-зелений до бурувато-чорного. Блиск перламутровий.

Зустрічається в збагачених залізом основних вивержених породах, у кристалічних сланцях, а також у метеоритах.

Розрізняють:

• гіперстен-авгіт (мінерал проміжного складу між гіперстеном і авгітом);
• гіперстен-бронзит (мінерал, проміжний за складом між гіперстеном і бронзитом);
• гіперстен-геденберґіт (мінерал, проміжний за складом між гіперстеном і геденберґітом);
• гіперстен залізистий (відміна гіперстену, яка містить 50-70 % Fe[SiO₃]);
• α- гіперстен (гіперстен);
• β- гіперстен (гіперстен з дещо нетиповими оптичними властивостями; рідкісний).

[ред.] Література

• Мала гірнича енциклопедія: В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: «Донбас», 2004. ISBN 966-7804-14-3