Гіпокаліємія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Гіпокаліємія — патологічний стан внаслідок зниження концентрації калію в позаклітинній рідині, якому відповідає падіння змісту калію в сироватці крові ([K+J]) до рівня нижче 3,5 ммоль/л (мекв/л).[1]

Гіпокаліємія — це найчастіше з порушень обміну водно-сольового обміну. Концентрацію калію в сироватці на рівні нижче 3,6 ммоль/л, виявляють у 20% пацієнтів, що знаходяться в стаціонарі. У однієї чверті таких хворих концентрація калію в сироватці крові менше 3,0 ммоль/л, що небезпечно критичними розладами сердечного ритму. У 10-40% хворих, які знаходяться на амбулаторному лікуванні з використанням діуретиків тіазидового ряду, причиною гіпокаліємії служить дія цих сечогінних засобів. Гіпокаліємія при концентрації калію в сироватці крові в межах 3,5-3,0 ммоль/л підвищує ризик летального результату у пацієнтів з хворобами серця і судин. У зв'язку з цим можна вважати, що гіпокаліємія завжди служить свідченням до терапії, спрямованих на відновлення нормальної [До+].

Етіологія[ред.ред. код]

Калій вільно мігрує через зовнішню клітинну мембрану під дією градієнтів своїх осмотичних концентрацій, а також для підтримки електронейтральності рідинних секторів організму. Тому можливі дві головні причини гіпокаліємії:

  1. Втрати калію в зовнішнє середовище як причина його патологічно низького вмісту в організмі (Низький вступ екзогенного калію у внутрішнє середовище з їжею і напоями).
  2. Переміщення калію у внутрішньоклітинний сектор з позаклітинного.
  3. Втрати калію в зовнішнє середовище.
  4. Міграція калію в клітини.

При гострих масивних втратах калію в зовнішнє середовище нирки не здатні затримувати калій в організмі. Річ у тому, що гіпокаліємія, як правило, поєднується з дефіцитом позаклітинної рідини того або іншого походження (часта блювота, втрати вмісту шлунку і кишечника по назогастральному зонду, діарея та ін.). У відповідь на дефіцит позаклітинної рідини розвивається первинний альдостеронізм. Вірогідність гіпокаліємії вища у літніх пацієнтів. Річ у тому, що самотні люди похилого віку не в змозі придбавати продукти з високим вмістом калію, а також не можуть споживати їх через втрати зубів. У престарілих людей нерідко виявляють нездатність до проковтування відносно твердих за консистенцією овочевих і інших продуктів з високим вмістом калію. Крім того, літні хворі нерідко вживають внутрішньо сечогінні засоби, що підвищують втрати калію в зовнішнє середовище разом з сечею.

Патогенез[ред.ред. код]

Загальний зміст калію в організмі і його перерозподіл між клітинами і позаклітинним сектором регулюється діями ряду гормонів. При цьому високе відношення змісту калію в клітині до його концентрації в позаклітинній рідині (у плазмі, сироватці крові) підтримується за допомогою дії двох систем гормональної регуляції. Інсулін і ендогенні катехоламіни посилюють входження калію в клітину, підвищуючи активність Na+/К+ — АТФази плазматичної мембрани. Гіперкаліємія підвищує секрецію інсуліну, а гіпокаліємія пригноблює секрецію цього гормону. Блокада в-адренорецепторів (побічна дія в-адреноблокаторів) підвищує концентрацію калію в позаклітинній рідині і сироватці крові. Ефект в-адреноміметиків знижує зміст калію в позаклітинній рідині і сироватці. Цей ефект лікарських засобів не залежить від загального змісту калію в організмі. Синтез Na+/K±АТФази плазматичної мембрани посилюється дією тиреоїдних гормонів, що пояснює гіпокаліємію внаслідок гіпертиреозу. Введення у внутрішнє середовище екзогенного бікарбонату натрію викликає помірне переміщення калію в клітину. Річ у тому, що екзогенні бікарбонатні аніони швидко витрачаються на нейтралізацію протонів системою головного позаклітинного буфера. В результаті в позаклітинному секторі вивільняються катіони натрію, які витісняють калієві катіони з позаклітинного сектора в клітину. Досі залишається неясним, чи впливає альдостерон на перерозподіл калію між клітиною і позаклітинним сектором. Дія цього мінералокортикоїда підвищує екскрецію калію разом з сечею, що може понизити зміст калію в усьому організмі. Катіон калію вільно мігрує з клітинного сектора в позаклітинний сектор і назад. При цьому калій мігрує відповідно до градієнтів своїх осмотичних концентрацій, а також для підтримки електронейтральності рідких середовищ організму. Гіпокаліємія може бути наслідком або загального зниження змісту катіона в організмі, або міграції калію з позаклітинного сектора в клітини.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Kratz, A; Ferraro, M; Sluss, PM; Lewandrowski, KB; Ellender, Stacey M.; Peters, Christine C.; Kratz, Alexander; Ferraro, Maryjane та ін. (2004). «Case records of the Massachusetts General Hospital. Weekly clinicopathological exercises. Laboratory reference values». The New England Journal of Medicine 351 (15). с. 1548–63. doi:10.1056/NEJMcpc049016. PMID 15470219.