Гіпоксемія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Гіпоксемія (від дав.-гр. ὑπο- — приставка зі значенням ослабленності якості, лат. oxygenium — кисень та дав.-гр. αἷμα — кров) — являє собою зниження парціального тиску (вмісту) кисню у крові внаслідок різних причин, серед яких порушення кровообігу, підвищена потреба тканин в кисні (надлишкове м'язова навантаження і ін.), зменшення газообміну в легенях при їх захворюваннях, зменшення вмісту гемоглобіну в крові (наприклад, при анеміях), зменшення парціального тиску кисню у вдихуваному повітрі (висотна хвороба) та ін. При гіпоксемії парціальний тиск кисню в артеріальній крові (РаО2) становить менше 60 мм рт. ст., сатурація нижче 90%. Гіпоксемія є однією з причин гіпоксії.[1][2]

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • West, John B. (2012). Pulmonary Pathophysiology: The Essentials (вид. 8th). Lippincott Williams & Wilkins. ISBN 978-1-4511-0713-5. 
  • Anderson, Kenneth N. (ed) (2002). Mosby's Medical, Nursing & Allied Health Dictionary (вид. 6th). C.V. Mosby. ISBN 978-0-323-01430-4. 
  • Dean R. Hess, Neal R. MacIntyre, Shelley C. Mishoe, William F. Galvin, Alexander B. Adams (2012) Respiratory Care: Principles and Practice. (eds.) (2nd ed). Jones and Bartlet Learning ISBN 978-0-7637-6003-8
  • Jacob Samuel and Cory Frankling, "Hypoxemia and Hypoxia" in Jonathan A. Myers, Keith W. Millikan and Theodore J. Saclarides (eds) (2008) Common Surgical Diseases. (2nd ed.). 391-394 ISBN 978-0-387-75245-7
захворювання Це незавершена стаття про хворобу, захворювання або розлад.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.