Гіпотаксис

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Гіпота́ксис, або підпорядкування (від грец. hypo — під, знизу і taxis — розташування) — синтаксичний зв'язок підпорядкування одного компонента (повнозначного слова, сполучення слів) іншому в словосполученні чи реченні (зв'язок узгодження, керування, прилягання).

Див. також[ред.ред. код]

Литература[ред.ред. код]

  • Бюллер К. Формальный анализ сложного предложения (краткий очерк) // Теория языка
  • Маслацова Л.П. Некоторые вопросы средневерхненемецкого гипотаксиса /На материале эпоса "Лис Рейнгарт" Н.Гличезере/. — В кн.: Вопросы диалектологии и истории немецкого языка. — Омск, 1982. — С. 68-79. Рукопись деп. в ИНИОН АН СССР №12320 от 16.02.83.


Мовознавство Це незавершена стаття з мовознавства.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.