Гіпотонія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Гіпоте́нзія[джерело?] (від дав.-гр. ὑπό — під, внизу та лат. tensio — напруга), або Гіпотонія[1] — медичний термін, який може позначати:

  • зменшену напругу чи тонус м'яза чи органа;
  • знижений тиск усередині порожнистих утворень організму;
  • стан, що відзначається патологічно низьким кров'яним тиском[2].
  • частку назви хвороби «нейроциркуляторна гіпотензія» (також ще «нейроциркуляторна дистонія з ваго-інсулярними кризами», «гіпотонічна хвороба») для клінічного перебігу якої характерним є зниження артеріального тиску.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Гіпотонія // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  2. Гіпотензія. — у тлумачному словнику української мови[недоступне посилання з липня 2019][недоступне посилання з 02.07.2018]

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]