Гіпофіз

Гіпофіз

Розташований в основі мозку людини, в турецькому сідлі (Клиноподібна кістка черепа).
Латинська назва	hypophysis, glandula pituitaria
Анатомія Грея	subject #275 1275
Артерія	a.hypophisealis superior, a. infundibulris duperior^[1]
Попередник	нервова та зовнішня ектодерма
MeSH	Pituitary+Gland
Dorlands/Elsevier	Pituitary gland

Гіпо́фіз (лат. hypophysis, синонім — нижній придаток мозку) — залоза внутрішньої секреції, масою всього 0.5-0.6 г, розміщена в головному мозку в гіпофізарній ямці турецького сідла клиновидної кістки черепа.
Гіпофіз відноситься до центральних органів ендокринної системи і до проміжного мозку.

Анатомія та фізіологія [ред.]

Гіпофіз складається з трьох частин:

Передньої долі (аденогіпофіз), що здатна посилювати чи послаблювати синтез гормонів, які діють на інші залози, та виробляє сім власних гормонів (соматотропний гормон, тиреотропний гормон, фолікулостимулюючий гормон, лютеотропний гормон, лютеїнізуючий гормон, лактогенний гормон і адренокортикотропний гормон);
Задньої долі (нейрогіпофіз), де накопичуються два гормони, що синтезуються гіпоталамусом окситоцин і вазопресин;
Середньої долі, яка виробляє меланофорний гормон, що сприяє синтезу меланіну.

Патологічні стани [ред.]

Аденоми гіпофіза це доброякісні пухлини із залозистої тканини, яка розташована в передній долі гіпофіза. Причини виникнення аденом гіпофіза досі повністю не з'ясовані. За сприяючі чинники вважаються:

Інфекційні процеси в нервовій системі
Травми черепа та головного мозку
Різні несприятливі дії на плід під час вагітності.

Останнім часом надається значення і тривалому вживанню оральних контрацептивних препаратів.

Див. також [ред.]

Джерела [ред.]

Неттер Ф. (2004). Атлас анатомії людини. Львів: Наутілус. с. 592. ISBN 966-95745-8-7. Проігноровано невідомий параметр |переклад= (довідка)
Human Anatomy & Physiology (вид. 7th). Benjamin Cummings. 2006. ISBN 978-0805359091.