Гіпоїдна передача

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Гіпоїдна передача: 1—ведена шестерня, 2—ведуча шестерня
Гіпоїдна передача у механізмі приводу автомобіля

Гіпоїдна передача (скор. від гіперболоїдна) — вид зубчастого передавача гвинтового типу, що реалізується конічними колесами з косими або криволінійними зубами із мимобіжними осями, що перехрещуються (зазвичай під 90°). Гіпоїдна передача має зміщення осі великого і малого зубчастих коліс.

Передавальне число більшості гіпоїдних передач не перевищує 10, проте в деяких випадках досягає 30 і більше. Цей тип передавача характеризується підвищеною навантажувальною здатністю, плавністю ходу і безшумністю роботи. Навантажувальна здатність зростає завдяки забезпеченню лінійного контакту зубів і збільшенню числа пар зубів, що знаходяться в зачепленні. У гіпоїдних передавачах забезпечується краще притирання контактних поверхонь, чим і пояснюється плавна і безшумна їх робота.

Часто викристовується як головна передача в приводах ведучих коліс автомобілів, сільськогосподарській техніці, локомотивах, а також у приводах верстатів та інших промислових машинах для забезпечення високої точності при великих передавальних числах.

До недоліків гіпоїдних передач слід віднести підвищену небезпеку заїдання, обумовлену ковзанням уздовж ліній контакту зубів. Це явище супроводжується зниженням несучої здатності масляного клину. Небезпека заїдання усувається використанням протизадирних (гіпоїдних) олив та хіміко-термічною обробкою зубів (азотуванням), що забезпечує високу твердість та зносостійкість їх робочих поверхонь.

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Павлище В. Основи конструювання та розрахунок деталей машин: Підручник. Львів: Афіша, 2003. — 560 с.
  • Корець М. С. Основи машинознавства : навч. посібник / М. С. Корець, А. М. Тарара, І. Г. Трегуб. — К., 2001. — 144   с.