Гіппас Метапонтський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Гіппас Метапонтський

Гіппас Метапонтський (народився в 520 р. до н. е. в грецькому місті Метапонті в Південній Італії, помер в Метапонті в 480.) - піфагорієць. Він говорив, що є визначений час для зміни в світобудові і що Всесвіт обмежений і вічно рухомий. За словами Деметрія, ніяких творів він не залишив. Гіппас Метапонтський - можливий автор формул, за якими можна знаходити "трійки чисел", які задовільняють теоремі Піфагора.

Гіппас цікавий тими положеннями своїх філософських прозрінь, в яких він не збігається зі своїм учителем Піфагором. Для Піфагора початковим наближенням до умоглядних споглядання Архе (Αρχή) - прояви Божественної творчої сили, першооснови різноманіття явищ, є число. Для Гіппаса першим наближенням до умоглядних споглядання Архе є стихія «вогонь». Число ж у Гіппаса є першим наближенням до умоглядних споглядання Логосу (Λογος) - прояви Божественного управління світом. Піфагор вважав, що влада в державі повинна належати кращим, Гіппас же вважав, що влада повинна належати народу, розуміючи, що демократія має тенденцію скочуватися до плутократії або олігархії, він тим не менше віддавав перевагу демократії аристократії, мабуть вбачаючи можливість утримувати демократію від скочування в неправильну форму влади.

Література[ред.ред. код]

  • Walter Burkert: Weisheit und Wissenschaft. Studien zu Pythagoras, Philolaos und Platon. Verlag Hans Carl, Nürnberg 1962
  • Bruno Centrone: Hippasos de Métaponte. In: Richard Goulet (Hrsg.): Dictionnaire des philosophes antiques, Bd. 3, CNRS Éditions, Paris 2000, ISBN 2-271-05748-5, S. 753–755
  • Maria Luisa Silvestre: Il mistero di Ippaso. In: Marisa Tortorelli Ghidini u. a.: Tra Orfeo e Pitagora. Origini e incontri di culture nell'antichità. Bibliopolis, Napoli 2000, ISBN 88-7088-395-7, S. 413–432
  • Leonid Zhmud: Wissenschaft, Philosophie und Religion im frühen Pythagoreismus. Akademie Verlag, Berlin 1997, ISBN 3-05-003090-9
  • Maria Timpanaro Cardini: Pitagorici. Testimonianze e frammenti. Bd. 1, La Nuova Italia, Firenze 1958, S. 78–105 (грецькі й латинські джерела з коментарем італійською)

Джерела[ред.ред. код]