Гірнича промисловість Швеції

Гірнича промисловість Швеції

Загальна інформація

Основа гірничодобувної промисловості Ш. — видобуток металічних к.к. Ш. — один з великих продуцентів зал. руди і руд кольорових металів (міді, свинцю, цинку, срібла) в Європі. У країні діє понад 100 гірничодобувних підприємств, які відрізняються високим рівнем технології, застосуванням сучасного гірничошахтного обладнання, використанням комп'ютерів, автоматизацією виробництва. Разом з тим, частка рудної промисловості Швеції в загальному обсязі промислового виробництва становить 1,1 % і у валовому внутрішньому продукті 0,3 %. За 1998—2000 рр Швеція стала найактивнішим місцем в Європі, де ведеться розвідка корисних копалин. Якщо у 1996 р тут насамперед вели пошук золота, то зараз на перше місце вийшли розвідка міді, цинку і алмазів. Територія, на якій ведеться розвідка корисних копалин на початку XXI ст., становить 1,5 млн га [Mining J. — 2000. — 334, 8567. — Р. 56]. Виробництво продукції гірничої промисловості країни наприкінці XX ст. (1998 р, в дужках за 1997 р.) становило (в тис. т): первинної товарної залізорудної продукції 20930 (21893); збагачених сульфідних руд 24182 (23895); Cu — конц-тів 270 (315); Pb — конц-тів 155 (146); Zn — конц-тів 297 (284); вапна і вапняку 8600 (8000); цементу 2250 (2320); тальку і мильного каменя 24 (25); графітових конц-тів 3,2 (2,0); Au в конц-тах 5,9 (6,7) т, асигнування на геологорозвідувальні роботи становили 245 (215) млн шведських крон, спостерігалося збільшення ліцензійних площ від 6199 до 8278 км². Почато розвідку алмазів на площі 26,2 тис. км² [Mining J. — 1999. — Annual Rev. — Р. 48]. В табл. 2 наведено дані видобутку руд і мінералів у Швеції в 1999—2001 рр.

Видобуток руд і мінералів у Швеції, тис.т

Руди та мінерали	1999	2000	2001
Продукти залізної руди	18 853	20 557	19 484
Оброблені сульфідні руди	23 526	23 608	22 695
Мідний концентрат	262	252	268
Свинцевий концентрат	157	147	123
Цинковий концентрат	316	320	285
Золотий концентрат, т	1,7	0,2	1,3
Вапно та вапняк	6 604	8 351	8 888
Цемент	2 300	2 600	2 600
Тальк/стеатит	19	20	15
Графітна руда	5,5	5,6	1,0

Окремі галузі

Залізо. У 1995 Швеція була одним з провідних світових постачальників залізняку, видобуток якого становив 13 млн т, що було на 33 % менше досягнутих раніше рекордних річних рівнів. До останньої чверті 19 ст. в основному розроблялися великі залізорудні родовища Берґслаґена, однак в наш час експлуатується багате родовище Кіруна і менше Елліваре, розташоване в північній частині Норрланду. Ці родовища, що характеризуються високим вмістом фосфору в руді, привернули увагу тільки після винаходу в 1878 С.Дж. Томасом методу переділу рідкого фосфористого чавуну в сталь. У Берґслаґені все ще ведеться видобуток залізняку, в деяких шахтах на глибині понад 610 м. Ці руди виключно чисті, із вмістом фосфору менше 0,3 %. Берґслаґен постачає більшу частину сировини для металургії Швеції. З самого багатого родовища в Ґренґесберзі руду постачають на металургійний комбінат в Укселесунді на березі Балтійського моря. На межі ХХ-XXI ст. у Швеції базою залізорудної промисловості є родовища магматогенних апатит-магнетитових руд. Середній вміст заліза в рудах — 51 %. Руди середньої збагачуваності. Видобуток ведеться підземним способом. У 1998 р загальне виробництво первинної товарної залізорудної продукції в Швеції становило 20,9 млн т, 21,9 млн т в 1997 р [Mining J. — 1999. — Annual Rev. — Р. 48]. У 2001 р. (в дужках за 2000 р.) видобуток Fe — руд у Швеції склав (в млн т): 19,5 (20,6); [Mining J. — 2002. — 339, № 8693. — Р. 25-27].

Мідь та дорогоцінні метали. Швеція — значний постачальник міді. В 1995 видобуто 83,6 тис. т міді. Основні центри видобутку міді — Крістінеберґ, Буліден і Адак, менше добувається в Берґслаґені. Швеція в кінці XX ст. займає 1-е місце за постачанням цинку на світовий ринок (168 тис. т в 1995). У басейні річки Шеллефтеельвен експлуатуються родовища нікелю, свинцю, срібла і золота. Переробка руд кольорових і дорогоцінних металів Швеції в кінці XX ст. (1998): компанія Boliden Mineral AB експлуатувала 11 гірничозбагачувальних підприємств із загальним видобутком руди 22,4 млн т (21,2 млн т за 1997). На підприємстві з видобутку і переробки Cu-руд Aitik видобуток руди становив 17,9 млн т, свинцево-цинковому Laisvall 1,9, на підприємствах площі Боліден золото-мідно-цинкових руд 1,6, поліметалічних Garpenberg і Garpenberg Norra 0,9 млн т. На підприємстві Bjorkdal компанії Terra Mining видобуток руди скоротилася від 1,8 до 1,3 млн т з вилученням за 1998 р. 2093 кг Au. Видобуток Zn-руд компанією Zinkgruvan Mining в 1998 р. становила 691 тис. т. Компанія Boliden в середині 2000 р. завершила реконструкцію мідного металургійного і рафінувального заводу Ronnskar із збільшенням продуктивності від 140 до 240 тис. т катодної Cu на рік. У 2001 компанія Boliden Mineral AB зберігала своє монопольне положення у гірничодобувній галузі країни.

Осн. статті експорту Ш.: залізорудна сировина, мідний концентрат і рафінована мідь, цинкові і свинцеві концентрати, фосфати, пірит, тальк, буд. матеріали. Гол. ринок збуту — країни Західної Європи.

Крім того, у Ш. видобувають нафту (о. Ґотланд), вугілля (в невеликих кількостях), вольфрамові, свинцево-цинково-срібні руди. Рядом фірм Ш. випускається гірничо-транспортне, бурове та видобувне обладнання.

Геологічна служба. Наукові установи. Підготовка кадрів. Друк

Геологорозвідувальні роботи в країні контролюються Держ. геол. службою Ш., заснованою в 1858. Прикладні науково-дослідні роботи в галузі геології контролюються міністерством промисловості. Розвиток фундаментальних геол. досліджень курує Рада з природничих наук, засн. у 1977 у Стокгольмі. Науковими і практичними дослідженнями в галузі гірн. справи керує Управління техн. розвитку. Гол. наук. установа країни — Королівська шведська академія наук (засн. у 1739 у Стокгольмі) — має відділення мінералогії, геології і фіз. географії, відділення геофізики, техн. наук. Геол. дослідження в країні здійснюються також Геол. товариством (засн. у 1871 в м. Упсала; 900 чл.); Шведським геофіз. товариством (засн. у 1920 в м. Норчопінґ; 210 чл.); Шведським товариством охорони природи (засн. у 1909 в Стокгольмі; бл. 100 тис. чл.). Підготовка фахівців в галузі геології і гірн. справи зосереджена г.ч. в університетах. У Держ. університеті м. Лулео (засн. в 1971) готують геологів та гірн. інженерів. При Королівському технол. інституті в Стокгольмі (засн. в 1827) є Школа технології металів і матеріалів, в якій вивчають гірничі технології.

Осн. періодичні видання в галузі геології і гірн. справи: «Geologiska föreningens і Stockholm förhandlingar» (з 1872); «Tellus» (з 1949); «Sveriges natur» (з 1910); «Research reports» і «Technical reports»; «Zunds universitet meddelar» (з 1968); «Sveriges geologiska undersöknning. Serie С (Memoirs and notices)» (з 1868); "Kiruna Geophysical Data (з 1959) і «Kiruna geophysical institute. Reports» (з 1969); «Ambio» (з 1972).

Див. також

• Промисловість Швеції
• Економіка Швеції
• Геологія Швеції
• Географія Швеції
• Корисні копалини Швеції

Джерела

• Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.
• Білецький В. С., Гайко Г. І. Хронологія гірництва в країнах світу. — Донецьк : Донецьке відділення НТШ : Редакція гірничої енциклопедії : УКЦентр, 2006. — 224 с.
• Гайко Г. І., Білецький В. С. Історія гірництва: Підручник. — Київ-Алчевськ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», видавництво «ЛАДО» ДонДТУ, 2013. — 542 с.