Гірниче право

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Гірниче право (рос.горное право, англ. mining laws, нім. Bergrecht n) – сукупність правових норм, які регулюють суспільні відносини, пов’язані з використанням надр Землі для видобування корисних копалин та для інших цілей, а також з охороною надр, що становлять державну власність.


Історія[ред.ред. код]

Гірниче право відіграло особливу роль в становленні вільного підприємництва й нових виробничих відносин у гірничо-металургійних центрах феодальної Європи, слугувало запорукою правових взаємин при розбудові європейського промислу. Слід відмітити, що відповідні своєму часу гірничі закони існували вже в античну добу, але були втрачені й забуті. В епоху середньовіччя спроби введення деяких гірничих свобод були здійснені ще маркграфом Отто Майсенським у Шварцвальді, як намагання протиставити гірниче самоврядування монополії ордена цистерціанців. Перший гірничий статут був укладений архієпископом міста Тренто (Північна Італія) у 1208 р.

Взірцем високої професійної культури став „Королівський гірничий кодекс” Вацлава II (1300 р.). Він включав не тільки комплекс практичних рекомендацій щодо організації та веденню гірничих робіт, але й затверджував законні права на вільний характер гірничої справи, регламентував економічні відносини між гірниками, їх об’єднаннями (артілями), цеховим керівництвом, вкладниками грошей, власниками земель та державою в особі короля. Майже без змін цей кодекс був прийнятий на великих словацьких рудниках у Банській Штявниці (німецька назва – Шемніц) і під титулом „Шемницьке право” отримав широке розповсюдження у Центральній та Східній Європі.

Див. також[ред.ред. код]


Законодавство у гірництві (рос. законодательство в горном деле, англ. mining laws, нім. Gesetzgebung f im Bergbau m) — гірничі відносини, що виникають у процесі діяльності гірничих підприємств, регулюються


а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами, зокрема:

  • міжгалузевими та галузевими правилами безпеки, що включають норми безпечного ведення гірничих робіт, використання гірничо-шахтного та електротехн. устаткування, рудникового та кар'єрного транспорту, вимоги щодо провітрювання та протиаварійного захисту гірничих виробок, додержання пилогазового режиму, виробничої санітарії, охорони праці та довкілля;
  • міжгалузевими та галузевими правилами технічної експлуатації, що встановлюють вимоги та норми щодо ефективного безпечного та екологічно чистого проведення гірничих робіт, організації та управління виробництвом;
  • єдиними правилами безпеки при підривних роботах, що встановлюють порядок зберігання, транспортування та використання вибухових матеріалів під час проведення гірничих робіт.

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]