Гірниче право
Гірниче право (рос.горное право, англ. mining laws, нім. Bergrecht n) – сукупність правових норм, які регулюють суспільні відносини, пов’язані з використанням надр Землі для видобування корисних копалин та для інших цілей, а також з охороною надр, що становлять державну власність.
Зміст |
Історія [ред.]
Гірниче право відіграло особливу роль в становленні вільного підприємництва й нових виробничих відносин у гірничо-металургійних центрах феодальної Європи, слугувало запорукою правових взаємин при розбудові європейського промислу. Слід відмітити, що відповідні своєму часу гірничі закони існували вже в античну добу, але були втрачені й забуті. В епоху середньовіччя спроби введення деяких гірничих свобод були здійснені ще маркграфом Отто Майсенським у Шварцвальді, як намагання протиставити гірниче самоврядування монополії ордена цистерціанців. Перший гірничий статут був укладений архієпископом міста Тренто (Північна Італія) у 1208 р.
Взірцем високої професійної культури став „Королівський гірничий кодекс” Вацлава II (1300 р.). Він включав не тільки комплекс практичних рекомендацій щодо організації та веденню гірничих робіт, але й затверджував законні права на вільний характер гірничої справи, регламентував економічні відносини між гірниками, їх об’єднаннями (артілями), цеховим керівництвом, вкладниками грошей, власниками земель та державою в особі короля. Майже без змін цей кодекс був прийнятий на великих словацьких рудниках у Банській Штявниці (німецька назва – Шемніц) і під титулом „Шемницьке право” отримав широке розповсюдження у Центральній та Східній Європі.
Див. також [ред.]
Законодавство у гірництві (рос. законодательство в горном деле, англ. mining laws, нім. Gesetzgebung f im Bergbau m) — гірничі відносини, що виникають у процесі діяльності гірничих підприємств, регулюються
- Конституцією України,
- Гірничим законом України, Законом «Про державну геологічну службу України»,
- Кодексом України про надра,
- Законами України
- «Про охорону навколишнього природного середовища»,
- «Про охорону праці»,
- «Про підприємства в Україні»,
- «Про пожежну безпеку»,
- «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення»,
- «Про регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними» та інш.,
а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами, зокрема:
- міжгалузевими та галузевими правилами безпеки, що включають норми безпечного ведення гірничих робіт, використання гірничо-шахтного та електротехн. устаткування, рудникового та кар'єрного транспорту, вимоги щодо провітрювання та протиаварійного захисту гірничих виробок, додержання пилогазового режиму, виробничої санітарії, охорони праці та довкілля;
- міжгалузевими та галузевими правилами технічної експлуатації, що встановлюють вимоги та норми щодо ефективного безпечного та екологічно чистого проведення гірничих робіт, організації та управління виробництвом;
- єдиними правилами безпеки при підривних роботах, що встановлюють порядок зберігання, транспортування та використання вибухових матеріалів під час проведення гірничих робіт.
Див. також [ред.]
Література [ред.]
- Мала гірнича енциклопедія. В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Донбас, 2004. — ISBN 966-7804-14-3.
