Гірська гуска

Гуска гірська, індійська гуска (Anser indicus) — вид птахів родини качкових, що гніздиться в гірських районах Центральної Азії.

Зовнішній вигляд

Гірська гуска має сірувате забарвлення тіла, голова і боки шиї білі. На темряві і потилиці дві чорні смуги. Дзьоб і високі ноги жовті. Маса дорослого птаха від 2 до 3,2 кг, молодого від 200 грам до 1 кг.

Розповсюдження

Гніздиться в горах Центральної Азії на висоті 1000 — 5000 м. Це міграційний птах, що зимує в Індії, в низинних, заболочених місцевостях. Окрім цього існує популяція гірських гусаків в Північній Європі.

Спосіб життя

Гірський гусак гніздиться в горах на берегах і островах гірських річок, а також на прибережних скелях. Він добре ходить і бігає, велику частину часу проводить на суші, а не у воді.

Розмноження

Статевої зрілості самки досягають у віці двох років, самці — в три роки. Гірські гуси гніздяться невеликими колоніями або поодинці. Гнізда влаштовують на скелях і урвищах, рідше на деревах. Часто займають покинуті гнізда інших птахів. Кладка складається з 2-6 яєць. Часто молоді гуси підкладають свої яйця в гнізда своїх батьків. Пташенята вилуплюються через 32-34 дні.

Рекорд висотного польоту

Гірські гуси одні з птахів, які можуть літати на великій висоті. Зафіксований випадок польоту гірських гусаків на висоті 10175 м, під час їх перельотів з Середньої Азії над Гімалаями. Повітря на таких висотах настільки розріджене, що вертольоти тут не можуть літати. Гірські гуки ймовірно програють тільки грифам за висотою польоту (Відомі випадки зіткнення африканського грифа з літаком на висоті 12 150 м і грифа Рюппеля на висоті 11 277 м).

Література

• Жизнь животных. Т. 6. Птицы. / Под ред. В. Д. Ильичева — М.: Просвещение, 1986.