Гірськолижний спорт на зимових Олімпійських іграх 2010 — швидкісний спуск (чоловіки)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Швидкісний спуск серед чоловіків
на XXI Зимових Олімпійських іграх

Піктограма гірськолижного спорту
Місце проведенняВістлер Кріксайд
Дата15 лютого
Учасників64 з 28 країн
Призери
Золота медаль Дідьє Дефаго Швейцарія Швейцарія
Срібна медаль Аксель Лунд Свіндаль Норвегія Норвегія
Бронзова медаль Боде Міллер США США
← 20062014 →
Гірськолижний спорт на
зимових Олімпійських іграх 2010
Швидкісний спуск   чоловіки   жінки
Комбінація   чоловіки   жінки
Супергігант   чоловіки   жінки
Гігантський слалом   чоловіки   жінки
Слалом   чоловіки   жінки
Кваліфікація

Змагання з швидкісного спуску серед чоловіків на зимових Олімпійських іграх 2010 пройшли 15 лютого, на два дні пізніше запланованого старту, до затримки спонукали несприятливі погодні умови (дощ). Змагання відбулися у Вістлер Кріксайд (Вістлер, Британська Колумбія). Спуск носив ім'я Дейва Мюррея і починався на висоті 1678 метрів над рівнем моря, а закінчувався на висоті 825 метрів, тобто загальний перепад висот становив 853 метри, а довжина траси — 3,105 кілометрів. Кількість воріт — 41. У змаганнях взяли участь 64 спортсмени з 28 країн світу.

Призери[ред. | ред. код]

Золото Срібло Бронза
Швейцарія Дідьє Дефаго Норвегія Аксель Лунд Свіндаль США Боде Міллер

Перед стартом[ред. | ред. код]

Основними фаворитами змагань були лідери Кубку світу у заліку швидкісного спуску: швейцарці Дідьє Кюш, Карло Янка, а також канадець Мануель Осборн-Параді, який мав перевагу «домашньої траси». Міхаель Вальхгофер, Аксель Лунд Свіндаль та Боде Міллер також були серед головних фаворитів.

Олімпійський чемпіон 2006 року француз Антуан Денер'я закінчив кар'єру в 2007 році і в змаганнях участі не брав. Ще не один спортсмен в історії не зміг виграти змагання з швидкісного спуску серед чоловіків на Олімпійських іграх двічі.

Становище лідерів Кубку світу у заліку швидкісного спуску (після 6 з 8 етапів)[1][ред. | ред. код]

Позиція Очки
1. Швейцарія Дідьє Кюш 396
2. Швейцарія Карло Янка 308
3. Канада Мануель Осборн-Параді 235
4. Італія Вернер Хель 226
5. Австрія Міхаель Вальхгофер 215

Переможці передолімпійських етапів Кубку світу сезону 2009/10: Дідьє Кюш — 2 (Зельден, Кіцбюель), Карло Янка — 2 (Бівер Крік, Венген), Мануель Осборн-Параді — 1 (Валь Гардена), Андрей Йерман — 1 (Борміо).

Проблеми з погодою[ред. | ред. код]

Ще до початку Олімпійських ігор стало зрозуміло, що проблем з погодою не уникнути. Тепла погода, проблеми зі снігом, дощем, туманом, волога та пухка траса — все це призвело до переносу старту гірськолижних змагань з суботи на понеділок, 15 лютого. Але організатори змогли підготувати трасу, застосовуючи також і хімічні речовини для укріплення снігу на трасі.

Хід змагань[ред. | ред. код]

Переможний спуск Дідьє Дефаго.

Француз Давид Пуассон, що стартував третім, лідирував до того, як його час майже на півсекунди покращив американець Боде Міллер, що стартував восьмим. Потім Міллера змістили на третє місце спочатку норвежець Аксель Лунд Свіндаль під 16-м номером, а потім швейцарець Дідьє Дефаго під 18-м. Відразу після Дефаго канадець Мануель Осборн-Параді на середині спуску показав такий же проміжний час, як і Дефаго, але потім зробив помилку і посів підсумкове 17-те місце. Після Дідьє Кюша, що стартував під 22-м номером і на проміжній відсічці небагато відставав від Дефаго (підсумкове 6-те місце), ніхто зі спортсменів не зміг навіть наблизитися до графіка чемпіона. Треба відзначити високу щільність результатів — відразу 14 гірськолижників відстали від чемпіона менш, чим на 1 секунду, а всі 3 призера уклалися в 9 сотих секунди.

32-літній Дефаго став першим швейцарським олімпійським чемпіоном з гірськолижного спорту серед чоловіків після того, як у тому ж швидкісному спуску у 1988 році в Калгарі переміг Пірмін Цурбрігген. Норвежці ж зусиллями Свіндаля виграли вже 4-те срібло за останні 5 Олімпійських ігор у цьому виді програми, однак перемогти норвежцям у швидкісному спуску покищо жодного разу не вдалося. Міллер після двох срібних нагород у Солт-Лейк-Сіті у комбінації й гігантському слаломі виграв свою третю медаль уже у третій дисципліні. Цікаво, що для США ця медаль стала 32-ю в гірськолижному спорті за всю історію, але всього п'ятою бронзовою.

Результати[ред. | ред. код]

Олімпійський чемпіон Дідьє Дефаго.
Аксель Лунд Свіндаль, срібний призер.
Боде Міллер, бронзовий призер.
Місце Стартовий
номер 		Спортсмен Час Відставання
01 18 Швейцарія Дідьє Дефаго 1:54,31 0,00
02 16 Норвегія Аксель Лунд Свіндаль 1:54,38 0,07
03 8 США Боде Міллер 1:54,40 0,09
04 15 Австрія Маріо Шайбер 1:54,52 0,21
05 9 Канада Ерік Гей 1:54,64 0,33
06 22 Швейцарія Дідьє Кюш 1:54,67 0,36
07 3 Франція Давід Пуассон 1:54,82 0,51
08 10 Ліхтенштейн Марко Бюхель 1:54,84 0,53
09 13 Австрія Клаус Крель 1:54,87 0,56
10 17 Австрія Міхаель Вальххофер 1:54,88 0,57
11 20 Швейцарія Карло Янка 1:55,02 0,71
12 11 Швеція Ганс Олссон 1:55,19 0,88
12 21 Італія Вернер Хель 1:55,19 0,88
14 33 Словенія Рок Перко 1:55,26 0,95
15 25 Італія Петер Філл 1:55,29 0,98
16 26 Франція Адрієн То 1:55,40 1,09
17 19 Канада Мануель Осборн-Параді 1:55,44 1,13
18 30 Хорватія Івиця Костелич 1:55,49 1,18
19 24 Італія Крістоф Іннергофер 1:55,58 1,27
20 6 США Стівен Німан 1:55,71 1,40
21 4 США Ендрю Вайбрехт 1:55,74 1,43
22 2 Австрія Ганс Ґрюґер 1:55,81 1,50
23 14 Швейцарія Амброзі Хоффман 1:56,04 1,73
24 32 Німеччина Штефан Кепплер 1:56,11 1,80
25 31 Канада Ян Гудек 1:56,19 1,88
26 34 Франція Гільєрмо Файє 1:56,20 1,89
27 28 Франція Жоан Кларе 1:56,29 1,98
28 12 Словенія Андрей Єрман 1:56,35 2,04
29 1 Швеція Патрік Яербін 1:56,58 2,27
30 38 Чехія Ондржей Банк 1:56,66 2,35
31 42 Норвегія Ларс Елтон Мюре 1:56,69 2,38
31 36 Норвегія К'єтіль Янсруд 1:56,69 2,38
33 5 Хорватія Натко Жрнчіч-Дім 1:57,02 2,71
34 39 Австралія Крейг Бренч 1:57,19 2,88
35 29 Італія Патрік Штаудахер 1:57,21 2,90
36 35 Чехія Петр Загробський 1:57,44 3,13
37 40 Словенія Андрей Крижай 1:57,72 3,41
38 43 Велика Британія Едвард Дрейк 1:57,91 3,60
39 45 Австралія Джоно Брауер 1:58,08 3,77
40 48 Чехія Криштоф Кризль 1:58,43 4,12
41 52 Хорватія Іван Раткич 1:58,58 4,27
42 37 Фінляндія Андреас Ромар 1:58,71 4,40
43 50 Швеція Маркус Ларссон 1:58,82 4,51
44 41 Іспанія Ферран Терра 1:58,85 4,54
45 51 Росія Олександр Хорошилов 1:59,21 4,90
46 55 Норвегія Трульс Уве Карлсен 1:59,52 5,21
47 54 Андорра Кевін Естеве Рігайль 1:59,61 5,30
48 58 Андорра Рохер Відоса 1:59,65 5,34
49 44 Чилі Мауї Гайме 1:59,76 5,45
50 46 Казахстан Ігор Закурдаєв 1:59,80 5,49
51 49 Іспанія Паул де ла Куеста 1:59,84 5,53
52 59 Словаччина Ярослав Бабусяк 1:59,99 5,68
53 56 Данія Джонні Альбертсен 2:00,12 5,81
54 63 Росія Степан Зуєв 2:00,58 6,27
55 47 Аргентина Крістіан Хав'єр Сімарі Біркнер 2:01,67 7,36
56 61 Чилі Хорхе Мандру 2:01,72 7,41
57 53 Чехія Філіп Трейбал 2:02,57 8,26
58 57 Латвія Робертс Роде 2:03,36 9,05
59 64 Таджикистан Андрій Дригін 2:04,44 10,13
60— 7 Словенія Андрей Спорн DNF
61— 23 Канада Роббі Діксон DNF
62— 60 Румунія Драгош Стайку DNF
63— 62 Болгарія Стефан Георгієв DNF
64— 27 США Марко Салліван DSQ

  • DNF — не фінішував
  • DSQ — дискваліфікований

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ FIS: Становище у Кубку світу. Чоловіки. Швидкісний спуск. Архів оригіналу за 19 жовтня 2012. Процитовано 26 лютого 2010.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Гірськолижний_спорт_на_зимових_Олімпійських_іграх_2010_—_швидкісний_спуск_(чоловіки)&oldid=34352520