Гісарський хребет

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Гісарський хребет — гірський хребет у Середній Азії, у західній частині Паміро-Алайському гірської системиУзбекистані і Таджикистані), вододіл басейнів річок Зеравшану і Амудар'ї.

Довжина Гісарського хребта — близько 200 км. Проходить на південь від Заравшанского хребта і на північ від міста Душанбе через Гісарський район у Таджикистані і північну частину Сурхандар'їнської області в Узбекистані[1].

Найвищою точкою хребта є гора Хазрет-Султан (колишній Пік ім. XXII з'їзду КПРС) заввишки 4 643 м, розташований на території Узбекистану в прикордонні з Таджикистаном (на північному заході від міста Душанбе). Цей пік є водночас найвищою горою Узбекистану.

Хребет складений переважно з кристалічних порід, сланців та пісковиків, прорваних інтрузіямі гранітів. На нижніх частинах схилів — субтропічні високотравні степи, вище — дереново-злакові степи і деревно-чагарникова рослинність, ще вище — субальпійські луки, нагірні ксерофіти, низькотравні альпійські луки[2].

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

  1. «Атлас Узбекской ССР, Киргизской ССР, Таджикской ССР, Туркменской ССР», Главное управление геодезии и картографии при Совете министров СССР, Москва, 1998
  2. БСЭ (Велика Радянська Енциклопедія, електронне видання (рос.)