Гієрон I

Монета Гієрона I

Гієрон I — тиран Сіракуз з 477 до 466 року до н. е. Володарював після смерті свого брата тирана Гелона.

Гела

До смерті Гелона Гієрон з 485 року до н. е. був тираном Гели (куди його встановив Гелон). Згідно із заповітом Гелона, Гієрон став тираном Сіракуз, а його брат Полізал — тираном Гели. Полізал одружився на вдові Гелона, взяв під опіку пасинка. Згідно з волею Гелона, на випадок смерті Полізала, його місто повинні були зайняти Хромій та Аристон, які були одружені на сестрах Гелона.

Тиран Сіракуз

Велика Греція

Тиранія Гієрона у Сірказах була жорстокішою, ніж Гелона. До того ж Гієрон ліквідував міста Наксос й Катану, пересиливши їх мешканців до Леонтін. На місці Катани було засновано нове місто Етна, куди переселено 10 тисяч людей. Тираном нового міста став син Гієрона Діномен.

Гієрон почав активно втручатися у справи на італійському узбережжі. Він встановив контроль над містами Гіппоніон та Посидонією (474 рік до н. е.). Інша грецька колонія в Італію запросила Гієрона на допомогу проти етрусків. Над ними в цьому ж році Гієрон одержав повну перемогу на морі. Куми уклали союзницький договір із Гієроном. В цей же час Гієрон зайняв острів Піфекуссай (Іппія), де розташував свій гарнізон.

В цей час змінилася ситуація на Сицилії. У 472 році до н. е. помер володар Акраганта, на племінниці якого Гієрон був одружений у третьому шлюбі. Новий правитель Акраганта Фрасідей напав на Гієрона. Той розбив супротивника, передав владу над містом демосу, з яким встановив добросусідські стосунки.

Помер Гієрон в Етні в 466 році до н. е.

Меценатство

Гієрон підтримував відомих поетів сучасної йому Еллади — Піндара й Вакхіліда. До того ж його скаковий кінь Деренік брав участь в численних іграх, де двічі переміг у Дельфах (478 та 474 роках до н. е.), в Алфеї (476 і 472 роках до н. е.). На квадризі він отримав приз на Піфейських іграх у 470 році до н. е., а також на Олімпійських іграх у 468 році до н. е.

Інші представники династії Діноменідів також брали участь у змаганнях. Зокрема, барат Гієрона Полізал здобув перемогу на Піфейських іграх, що залишилася у пам'яті у вигляді бронзової статуї «Дельфійський візничий».

Джерела

• Діодор Сицилійський. xi. 38-67;
• Ксенофонт, Гієрон, 6. 2;
• E. Lübbert, Syrakus zur Zeit des Gelon und Hieron (1875)
• N. Luraghi, Tirannidi archaiche in Sicilia e Magna Grecia (Florence, 1994)