Гі Лефлер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Гі Лефлер
Народився 20 вересня 1951(1951-09-20) (63 роки),
Турсо, Канада
Зріст 1.83 м
Вага 84 кг
Позиція Правий крайній нападник
Кидок правою
Клуб НХЛ «Монреаль Канадієнс»
«Квебек Нордікс»
«Нью-Йорк Рейнджерс»
Драфт НХЛ 1-е, 1971
«Монреаль Канадієнс»
Ігрова кар'єра 1971 — 1984
1988 – 1991
Зала слави, 1988

Гі Жо Дам'єн Ляфлер (фр. Guy Damien Lafleur; 20 вересня 1951, Турсо, провінція Квебек, Канада) — канадський хокеїст, правий крайній нападник. Член Зали слави хокею (1988).

З 1971 по 1991 виступав за «Монреаль Канадієнс», «Квебек Нордікс», «Нью-Йорк Рейнджерс».

Біографія[ред.ред. код]

Ім'я Ляфлера стоїть в одному ряду з легендами «Монреаль Канадієнс» Морісом Рішаром, Жаном Беліво, Іваном Курнуайе. Ляфлера багато хто називає закінченням славної епохи «Монреаль Канадієнс».

У дитинстві, Гі Ляфлер, як і багато хлопчаків, французького походження, мріяв грати в «Монреаль Канадієнс» і піднімати над головою Кубок Стенлі. Граючи за молодіжну команду, Гі Ляфлер привів її до перемоги в чемпіонаті, він вважав, що на драфті його обов'язково вибере Монреаль. Але не менш талановитий гравець, теж франко-канадець Марсель Діон, також мріяв надіти светр «Монреаль Канадієнс». У тренера Сема Поллака, з'явився вибір, саме той, від якого залежала доля команди. Багато фахівців радили Поллаку взяти Діона, але Поллак взяв Ляфлера і не помилився. Гі Ляфлер прийшов у команду, коли Жан Беліво вже закінчував кар'єру, а на допомогу Курнуайе був потрібний висококласний гравець. Ляфлер встановив рекорд НХЛ забивши поспіль в 6 сезонах понад 50 шайб, згодом це досягнення перевершили тільки Майк Боссі (9 разів поспіль) і Вейн Ґрецкі (8 разів поспіль). За свою чудову гру, Гі Ляфлер отримав прізвисько «квітка», його гра приводила у захват глядачів.

Радянським уболівальникам ім'я Гі Ляфлера також було знайоме. Хоча за час виступу в складі «Монреаль Канадієнс», Гі постійно брав участь в плей-офф, то, відповідно не брав участь на чемпіонатах світу, а на Олімпійських іграх, професіонали тоді не допускалися. Але справа була в тому, що в радянській пресі, яка суворо дотримувалась цензури, про «Монреаль Канадієнс» було дозволено писати більше, ніж про будь-який інший клуб НХЛ. Було багато причин, і джентельменські ставлення гравців до радянських хокеїстів під час суперсерії 72 року, і в матчах з радянськими командами. Але у справі його побачили під час Кубка Виклику, у 1979 році, коли радянській збірній протистояла збірна НХЛ. Багато хто по достоїнству оцінили гру Гі Ляфлера, і визнали правильним його прізвисько «квітка». Другий раз, Гі Ляфлера побачили під час Кубка Канади у 1981 році, але збірна Канади безславно програла радянським хокеїстам 8:1, а сам кубок був названий в пресі «чорний вересень 8:1».

Граючи за «Монреаль Канадієнс», Гі Ляфлер тренувався під керівництвом Скотті Боумена. За час спільної роботи, вони виграли 5 Кубків Стенлі.

В 1984 році, у віці 33 років, Гі Ляфлер сенсаційно заявив, що закінчує кар'єру. Ляфлер не був з плеяди гравців, що сильно страждають травматизмом. Новина про закінчення кар'єри шокувала Монреаль. Багато хто пов'язував це з тим, що «Монреаль Канадієнс» вичерпав у своєму складі талановитих гравців, частково це було правдою. Після Канадієнс, 4 роки поспіль Кубок Стенлі вигравали хокеїсти «Нью-Йорк Айлендерс». Але на всю наступала ера «Едмонтон Ойлерс» і Вейна Ґрецкі. Гі Ляфлер був прийнятий в Зал Хокейної Слави в Торонто. Після завершення кар'єри гравця, Ляфлеру пропонувалися різні пости в «Монреаль Канадієнс», але сам Гі не дуже хотів займати пропоновані посади. У 1988 році, Гі Ляфлер зробив те, що до нього спочатку зробив Горді Хоу, а після нього Маріо Лем'є. Він повернувся в хокей. Всі троє були членами Зали Хокейної слави. Якщо Горді Хоу повернувся на лід, тому що був хокеїстом і професіоналом до мозку кісток, Маріо Лем'є, повернувся на лід відчувши, що травма спини позаду, то Гі Ляфлер повернувся скучивши по грі. Багато фахівців сумнівалися, що Ляфлер зможе показувати повноцінний хокей після п'ятирічної перерви. Гі Ляфлер став гравцем «Нью-Йорк Рейнджерс», «Хлопці з Бродвею» не мали на той час сильного складу, виняток становив Брайн Ліч. Кар'єра в Рейнджерс явно не вийшла, Ляфлер отримав травму в середині сезону і вибув з гри. Після закінчення сезону, Гі переїжджає в Квебек, саме звідти, з складу фарм-клубу «Монреаль Канадієнс».У складі «Квебек Нордікс», Гі провів два сезони, але травма назавжди змусила його покинути хокей.

Досягнення[ред.ред. код]

Нагороди[ред.ред. код]

Спортивні[ред.ред. код]

Державні[ред.ред. код]

Статистика[ред.ред. код]

Скорочення: І = Ігри, Г = Голи, П = Паси, О = Очки, Штр = Штрафний час у хвилинах

    Регулярний сезон   Плей-офф
Сезон Команда Ліга Ігри Г П Очки Штр Ігри Г П Очки Штр
1966–67 Квебек Юніор Ейсес КЮХЛ 8 1 1 2 0
1967–68 Квебек Юніор Ейсес КЮХЛ 43 30 19 49 0
1968–69 Квебек Юніор Ейсес КЮХЛ 49 50 60 110 83
1969–70 Рампар де Кебек ГЮХЛК 56 103 67 170 105
1970–71 Рампар де Кебек ГЮХЛК 62 130 79 209 135 14 22 21 43 49
1971–72 Монреаль Канадієнс НХЛ 73 29 35 64 48 6 1 4 5 2
1972–73* Монреаль Канадієнс НХЛ 70 28 27 55 51 17 3 5 8 9
1973–74 Монреаль Канадієнс НХЛ 73 21 35 56 29 6 0 1 1 4
1974–75 Монреаль Канадієнс НХЛ 70 53 66 119 37 11 12 7 19 15
1975–76* Монреаль Канадієнс НХЛ 80 56 69 125 36 13 7 10 17 2
1976–77* Монреаль Канадієнс НХЛ 80 56 80 136 20 14 9 17 26 6
1977–78* Монреаль Канадієнс НХЛ 78 60 72 132 26 15 10 11 21 16
1978–79* Монреаль Канадієнс НХЛ 80 52 77 129 28 16 10 13 23 0
1979–80 Монреаль Канадієнс НХЛ 74 50 75 125 12 3 3 1 4 0
1980–81 Монреаль Канадієнс НХЛ 51 27 43 70 29 3 0 1 1 2
1981–82 Монреаль Канадієнс НХЛ 66 27 57 84 24 5 2 1 3 4
1982–83 Монреаль Канадієнс НХЛ 68 27 49 76 12 3 0 2 2 2
1983–84 Монреаль Канадієнс НХЛ 80 30 40 70 19 12 0 3 3 5
1984–85 Монреаль Канадієнс НХЛ 19 2 3 5 10
1988–89 Нью-Йорк Рейнджерс НХЛ 67 18 27 45 12 4 1 0 1 0
1989–90 Квебек Нордікс НХЛ 39 12 22 34 4
1990–91 Квебек Нордікс НХЛ 59 12 16 28 2
НХЛ Всього 1127 560 793 1353 399 128 58 76 134 67

* — зірочкою відзначені сезони завоювання Кубка Стенлі

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Звёзды мирового хоккея, издательство ФиС, 1989.
  • Тижневик «Хоккей», випуск № 3, 1991 р, стаття «Ги — легенда Монреаля»

Посилання[ред.ред. код]