Г'ю Грант
| Х'ю Грант | |
Х'ю Грант у 2007 році |
|
| Народження | 9 вересня 1960 (52 роки) Лондон, Велика Британія |
| Рід діяльності | актор |
| Роки діяльності | 1981 — |
| IMDb | ID 0000424 |
Х'ю Джон Мунго Грант (англ. Hugh John Mungo Grant); (* 9 вересня 1960 року, Лондон, Велика Британія) — британський актор.
В основному знімається в романтичних комедіях і мелодрамах. Актор відомий своїм амплуа серцеїда — як у житті, так і на кіноекрані. Найбільш відомі фільми з його участю — «Чотири весілля та похорон» (1994), «Розум і почуття» (1995), «Ноттінг Хілл» (1999), «Щоденник Бріджит Джонс» (2001), «Реальна любов» (2003).
Біографія [ред.]
Х'ю Грант народився 9 вересня 1960 року в Лондоні, у родині художника Джеймса Гранта, що заробляє на життя торгівлею килимами, і його дружини Фінволи, вчительки. У 1979 році Грант вступив в New College, коледж Оксфордського університету, збираючись стати мистецтвознавцем. Під час навчання він був членом закритого студентського клубу Piers Gaveston Society.
Кар'єра [ред.]
У 1982 році у віці двадцяти двох років Грант дебютував у кіно, знявшись в трагікомедії «Привілейовані». Закінчивши коледж, він деякий час грав у трупі коміків «Жартівники з Норфолка» (англ. Jockeys Of Norfolk), рецензував книги і навіть почав (але так і не закінчив) писати свій власний роман. У 1985 і 1986 роках актор досить багато працював на телебаченні, знімаючись в серіалах і телефільмах.
Його першим помітним успіхом став фільм 1987 року «Моріс» — мелодрама про любов студентів-геїв, за романом Е. М. Форстера. Ця робота принесла Гранту Кубок Вольпі за кращу чоловічу роль Венеціанського кінофестивалю, яку він розділив зі своїм партнером по фільму Джеймсом Вілбі. У тому ж році він знявся в кримінальному романтичному трилері «Біле зло».
На молодого актора звернули увагу, і в 1988 році його можна було побачити одразу в п'яти фільмах. Першим стала мелодрама Гонсало Суареса «Гребти за вітром», де Гранту дісталася роль знаменитого поета-романтика лорда Байрона. Під час зйомок між ним і його партнеркою Елізабет Херлі почався роман, що тривав тринадцять років. Далі були короткометражка «Ноктюрн», де Грант зіграв роль композитора Фредеріка Шопена, драма «Ночі в Бенгалі», невелика роль в трилері «Зоря» і фільм жахів Кена Рассела «Лігво білого хробака» за мотивами однойменного роману Брема Стокера. Всі ці фільми, хоча і додали Гранту акторського досвіду, успіху в публіки не здобули.
У 1989 році актор знов був зайнятий на телебаченні, потім знявся в непримітній драмі «Переступаючи межу». У 1991 році він знову з'явився в ролі Шопена, з'явившись в парі з Джуді Девіс (актриса виконала роль письменниці Жорж Санд) в музичному романтичному фільмі «Експромт», після чого взяв участь в еротичній драмі Романа Поланські «Гіркий місяць». У 1994 році роль в романтичній комедії «Чотири весілля та одні похорони» принесли Гранту широку популярність і декілька престижних нагород і номінацій — так, він був удостоєний премії BAFTA і «Золотий глобус».
Посилання [ред.]
| ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Г'ю Грант |
- Г'ю Грант на сайті Internet Movie Database (англ.)
|
|||||
| Це незавершена стаття про актора або акторку. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
