ДДТ

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Перейти до: навігація, пошук
ДДТ
Систематична назва 4,4'-(2,2,2-trichloroethane-
1,1-diyl)bis(chlorobenzene)
Identifiers
Номер CAS [50-29-3]
SMILES Clc1ccc(cc1)C(c2ccc
(Cl)cc2)C(Cl)(Cl)Cl
Властивості
Густина 1,55 г/см³ [1]
Тпл 108,5-109 °C [1]
Ткип 185—187 °C (при 7 Па) [1]
Ризики
MSDS Зовнішній листок безпеки
Класифікація ЄС Yes
Головні ризики T, N
Дані приведені за стандартними
умовами (25 °C, 100 кПа)
Використання хімічного інфобоксу

ДДТ (повна хімічна назва: 1,1,1-Трихлор-2,2-біс(n-хлорфеніл)етан, за номенклатурою ІЮПАК: 4,4'-(2,2,2-trichloroethane-1,1-diyl)bis(chlorobenzene), тривіальна назва: ДихлорДифенілТрихлорметилметан) — інсектицид, що використовується проти комарів, шкідників бавовника, соєвих бобів, арахісу. Один з небагатьох дійсно ефективних засобів проти сарани. Заборонений для застосування в багатьох країнах через те, що здатний накопичуватися в організмі тварин і людини. Особливо згубно діє надає на розмноження птахів (накопичується в шкаралупі яєць). Не зважаючи на це, обмежено застосовувався в СРСР і багатьох інших країнах. Проте, останнім часом з'явилися ряд повідомлень про істотно перебільшену шкоду ДДТ[Джерело?]. Існує припущення, що основну шкоду ссавцям і птахам наносить не сам ДДТ, а приміси (в основному діоксини), що виникають при його промисловому виробництві[Джерело?].

ДДТ (C14H9Cl5) — класичний приклад інсектициду. По формі являє собою білу кристалічну речовину без смаку і майже без запаху. Вперше синтезований в 1873 році австрійським хіміком Отмаром Цайдлером (Othmar Zeidler), він тривалий час не знаходив застосування, поки швейцарський хімік Пауль Мюллер (Paul Müller) в 1939 році не відкрив його інсектицидні властивості.

ДДТ отримують конденсацією хлорбензолу (C6H5Cl) з хлоралем (Cl3CCHO) в концентрованій сірчаній кислоті (H2SO4). Він є інсектицидом зовнішньої дії, тобто таким, що викликає смерть при зовнішньому контакті, вражаючи нервову систему комахи.

[ред.] Посилання

Commons
ВікіСховище має мультимедіа-дані до цієї статті:

[ред.] Примітки


Реторта Це незавершена стаття з хімії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
Особисті інструменти