ДТСААФ

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ДТСААФ
Тип орган державної влади
громадська організація і організація
Засновано 23 січня 1927
Закриття (ліквідація) 1992
Штаб-квартира Волоколамське шосеd
Адреса 125424, Москва, Волоколамское шоссе, дом 88, строение 3
dosaaf.ru
Нагороди
орден Леніна орден Червоного Прапора
Мапа
CMNS: ДТСААФ у Вікісховищі

Всесоюзне Ордена Червоного Прапора Добровільне товариство сприяння армії авіації і флоту, ДТСААФ (рос. Всесоюзное Ордена Красного Знамени Добровольное общество содействия армии, авиации и флоту, ДОСААФ) — масова оборонно-патріотична громадська організація СРСР.

Історія[ред. | ред. код]

Марка членського внеску

Першою в СРСР добровільною оборонною організацією було створене в 1920 Військово-наукове товариство, незабаром перейменоване в Товариство сприяння обороні СРСР. Слідом за ним з'явилося товариство Авіахім (1925), що об'єднало Товариство друзів Повітряного флоту і Добровільне товариство друзів хімічної оборони та промисловості. У 1927 році організації об'єдналися в Товариство сприяння обороні, авіаційному і хімічному будівництву (рос. Общество содействия обороне, авиационному и химическому строительству (Осоавиахим)). 22 січня 1947 року указом Президії Верховної Ради СРСР Тсоавіахім нагороджений Орденом Червоного Прапора за успішну роботу в справі укріплення оборони Радянського Союзу і у зв'язку із 20-річчям організації. У 1948 році на його базі було утворено три самостійні організації:

  • ДОСАРМ рос. Добровольное общество содействия армии.
  • ДОСАВ рос. Добровольное общество содействия авиации.
  • ДОСФЛОТ рос. Добровольное общество содействия флоту.

У 1951 році ці товариства були об'єднані у ДТСААФ (ДОСААФ). 21 січня 1977 року указом Президіуму Верховної Ради СРСР ДТСААФ нагороджений орденом Леніна.

Членом ДТСААФ міг стати будь-який громадянин СРСР, що досяг 14-річного віку. У ряді випадків масове прийняття в члени ДТСААФ школярів, студентів, робітників і службовців проходило у примусовому порядку, наприклад із загрозою позбавлення премії, стипендії чи інших покарань. У зв'язку із цим ДТСААФ жартома називали «добровільно-примусовим товариством». ДТСААФ видавав газети, часописи, бюлетені, книги і плакати, організовував випуск військово-навчальних кінофільмів і діафільмів, поширював військово-політичну, військово-технічну і спортивну літературу.

Структура[ред. | ред. код]

Робота товариства базувалась на ініціативі і самодіяльності членів товариства під керівництвом партійних організацій і була пов'язана з радянськими профспілковими, комсомольськими, спортивними та іншими громадськими організаціями. Для безпосереднього керівництва роботою, були створені центральний комітет, очолений головою, республіканські, краєві (обласні), міські і районні комітети. Основою ДТСААФу були первинні організації, котрі створювались на заводах, фабриках, в колгоспах, установах, навчальних закладах, при домоуправліннях. ДТСААФ мав свій статут, прапор, і емблему.

Голови ЦК ДТСААФ:

Після розпаду СРСР[ред. | ред. код]

Після розпаду СРСР у 1991 році:

  • На території Російської Федерації була організована Російська оборонна спортивно-технічна організація (РОСТО). Постановою уряду Російської Федерації від 28 листопада 2009 року, РОСТО перейменовано на Добровільне товариство сприяння армії, авіації і флоту (ДТСААФ, рос. ДОСААФ)[1].
  • На території Республіки Білорусь 16 жовтня 1991 року на базі ДТСААФ утворене рос. Белорусское оборонное спортивно-техническое общество (БелОСТО). 20 серпня 2003 організація перетворена на республіканське державно-громадське об'єднання «Добровольное общество содействия армии, авиации и флоту Республики Беларусь».
  • В Україні правонаступником ДТСААФ є організація ТСОУ — Товариство сприяння обороні України, сформоване за рішенням VII позачергового з'їзду Центрального комітету республіканської організації ДТСААФу від 26 вересня 1991 року.

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]