Давидківці (Хмельницький район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Давидківці
Країна Україна Україна
Область Хмельницька область
Район Хмельницький район Хмельницький район
Громада Хмельницька міська громада
Код КАТОТТГ UA68040470080013292
Основні дані
Засноване 1793
Населення 1938
Площа 3,46 км²
Густота населення 560,12 осіб/км²
Поштовий індекс 31341
Телефонний код +380 3822
Географічні дані
Географічні координати 49°25′51″ пн. ш. 27°07′03″ сх. д. / 49.43083° пн. ш. 27.11750° сх. д. / 49.43083; 27.11750Координати: 49°25′51″ пн. ш. 27°07′03″ сх. д. / 49.43083° пн. ш. 27.11750° сх. д. / 49.43083; 27.11750
Середня висота
над рівнем моря
344 м
Відстань до
обласного центру
14 км
Місцева влада
Адреса ради 29000, м. Хмельницький, вул. Героїв Маріуполя, 3
Карта
Давидківці. Карта розташування: Україна
Давидківці
Давидківці
Давидківці. Карта розташування: Хмельницька область
Давидківці
Давидківці
Мапа
Мапа

CMNS: Давидківці у Вікісховищі

Дави́дківці — село в Україні, у Хмельницькій міській громаді Хмельницького району Хмельницької області. Населення становить 1938 осіб.

13 березня 1944 року в повітряному бою поблизу села загинув Герой Радянського Союзу Шестаков Лев Львович.

Історія[ред. | ред. код]

Село в далекому минулому[ред. | ред. код]

Територія, на якій розташоване село Давидківці, була заселена з найдавніших часів. Про це свідчать знаряддя праці періоду палеоліту. Виникло село на північній стороні річки Зінчиця (розмовне — Дзвінка). Про це згадується у праці відомого подільського історика Юхима Сіцінського «Приходи та церкви подільської єпархії». Ймовірно, село було знищене під час набігів татар у XV столітті.

В давнину територія села складалася з трьох частин: східна — «Осовик», середня — «Давидківці», західна — «Гусаківці». Згідно з легендою, першим, хто збудував хату в селі, був чоловік на ім'я Давид.

В середині XV століття село входило до складу Летичівського повіту Подільського воєводства Королівства Польського.

Село у XVI  — XVIII століттях[ред. | ред. код]

Письмова згадка про Давидківці міститься в переліку сіл Меджибізького повіту. Належало воно князю Миколі Синявському. Під час національно-визвольної війни Богдана Хмельницького через село проходили козацькі загони. Після смерті Адама Синявського Давидківці перейшли до династії Чарторийських.

У 1793 році у результаті другого поділу Польщі Поділля перейшло до Російської імперії. Давидківці входили до Меджибізької волості Летичівського повіту Подільського намісництва.

Село в ХІХ ст..[ред. | ред. код]

На початку ХІХ ст.. село продовжувало належати Адаму Чарторийському. В роки польського повстання 1830-31 рр. за незалежність він очолював національний уряд. Після поразки повстання землі, які належали князю, були конфісковані й стали державними.

В кінці ХІХ ст.. за даними подільського історика В.Гульдмана, с с. Давидківці проживало 1626 осіб та було 277 дворів.

Давидківці у першій половині XX сторіччя[ред. | ред. код]

З початком революції 1905—1907 прків у Давидківцях розповсюджувалися листівки із закликом до повалення царського самодержавства. Оскільки село не було поміщицьким, то активних виступів тут не відбулося.

В роки національно-визвольної боротьби 1917—1921 років на території краю часто змінювалися органи влади, аж до поки більшовики остаточно не встановили свою владу.

Партійний осередок створено 1924 року.

В 1929 році в селі було створено перший колгосп «Травень». Проте пішло в колгосп небагато селян, в основному бідняки.

В роки голодомору 1932-1933 років в селі померло понад 70 осіб. В роки репресії було репресовано 85 давидківчан.

Село в роки Другої світової війни[ред. | ред. код]

В роки Другої світової війни брали участь у ній понад 500 жителів села. Не вернулося із фронту 178 осіб. Понад 400 давидківчан були вивезені на примусові роботи до нацистської Німеччини. Під час визволення села від нацистських загарбників загинуло понад 600 воїнів Червоної армії.

Микола Йосипович Гавришко

Герою Радянського Союзу Миколі Йосиповичу Гавришку, який брав участь у битві під Москвою, Курській битві, визволенні України, Польщі. По закінченні війни жив і працював у м. Хмельницькому, де і помер в 1976 році.

Лев Львович Шестаков

Прославлений льотчик, Герою Радянського Союзу Л. Л. Шестакову. В полку Шестакова «виросло» 26 героїв Радянського Союзу, із них двічі — О. Алелюхін, В. Лавриненков, Ахмет Султан, тричі — Іван Кожедуб. Свій останній бій Л. Шестаков провів над с. Давидківці, де і загинув, як герой. Похоронений у м. Хмельницькому.

На місці загибелі льотчика біля села стоїть обеліск.

Село у післявоєнні роки[ред. | ред. код]

Після визволення села в березні 1944 року розпочинається його відбудова. Село було зруйноване, було спалено 148 будинків. Але не дивлячись ні які труднощі, жителі села зробили усе, щоби його відбудувати.

Давидківці у 1970-1980-х роках та у наш час[ред. | ред. код]

Це були роки зростання і розбудови села Давидківці. В другій половині 1980-х років змінюється інфраструктура села. Було побудовано торговий комплекс, стадіон. Село було телефонізовано, газифіковано, більшість вулиць села заасфальтовано.

За радянських часів у селі проживало 2499 осіб.

Діяв колгосп ім. Шестакова, за яким було закріплено 2 тис. га орної землі, спеціалізувався на виробництві м'яса великої рогатої худоби, вирощуванні зернових культур і цукрових буряків. За високі виробничі показники 10 колгоспників нагороджено орденами й медалями.

У Давидківцях працювали середня школа, клуб із залом на 350 місць (в приміщенні церкви Святої Трійці, нині храм на реконструкції), бібліотека, медпункт.

Давидківчани із великим піднесенням зустріли проголошення Незалежності України. Вони були учасниками Помаранчевої революції, Революції гідності. Понад 40 односельців стали на захист Вітчизни від сепаратистів та російських найманців. В селі функціонує загальноосвітня школа, музична школа, аптека, пошта, перукарня, магазини, швейні цехи, закінчується будівництво нового дитячого садка.

З 2006 по 2010 сільським головою був Білорусець Сергій Степанович, з листопада 2010 сільську раду очолює Ланкевич Олександр Іванович.

24 грудня 2019 року депутати Хмельницької міської ради надали згоду на добровільне приєднання територіальної громади села Давидківці до Хмельницької міської об'єднаної територіальної громади з адміністративним центром у місті Хмельницькому.

Інфраструктура[ред. | ред. код]

  • Давидковецька ЗОШ I—III ступенів (вул. Гавришка, 70)
  • Дитячий садок «Теремок» (вул. Зелена (колишня Московська), 8/1)
  • Декілька продовольчих магазинів
  • Церква Святого Іоанна Богослова (вул. Сонячна (колишня Жовтнева), 77)
  • Аптека (вул. Гавришка)
  • Медпункт (вул. Гавришка, 60)
  • Сільське відділення поштового зв'язку № 1 УДППЗ «Укрпошта» (вул. Гавришка).

Пам'ятки[ред. | ред. код]

Відомі люди[ред. | ред. код]

Галерея[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]