Давидов Віталій Семенович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ice hockey pictogram.svg
Віталій Давидов
Особисті дані
Повне ім'я Віталій Семенович Давидов
Дата народження 3 квітня 1939(1939-04-03) (75 років)
Місце народження Москва, СРСР
Зріст 173 см
Вага 73 кг
Позиція захисник
Інформація про клуби
Номер 3 («Динамо»)
Професіональна кар'єра
Роки Клуб Ігри (голи)
1957–1973 СРСР «Динамо» 502 (37)


Національна збірна
1961–1972 СРСР СРСР 178 (8)
Державні нагороди та почесні звання
Орден Трудового Червоного Прапора — 1972 Орден «Знак Пошани» — 1968 Орден «Знак Пошани» — 1979 Орден «За заслуги перед Вітчизною» IV ступеня (2011)
Медаль «За трудову доблесть»
Медаль «За трудову доблесть»
Заслужений майстер спорту СРСР
Заслужений тренер СРСР


Головний тренер
1975-1976 СРСР СРСР (U18)
1976–1979 СРСР СРСР (U20)
1979–1981 СРСР «Динамо» (Москва)
1981–1984 Угорщина «Уйпешт Дожа» (Будапешт)
1982–1983 Угорщина Угорщина
1995–1998 Німеччина «Трір»
Тренер
1972–1979 СРСР «Динамо» (Москва)
1984–1988 СРСР «Динамо» (Москва)

Віталій Семенович Давидов (рос. Виталий Семенович Давыдов; * 3 квітня 1939, Москва, СРСР) — радянський хокеїст, захисник. Олімпійський чемпіон.

Із біографії[ред.ред. код]

Один з найкращих захисників в історії радянського та російського хокею виступав за московське «Динамо» (1957–1973). Сім разів був срібним призером національного чемпіонату та п'ять — бронзовим. Всього в лізі провів 502 матчі та забив 37 голів.[1] Володар кубка СРСР 1972. За результатами сезону обирався до символічної збірної.

У складі національної збірної був учасником трьох Олімпіад (1964, 1968, 1972). На цих турнірах збірна СРСР була найсильнішою.

Чемпіон світу 1963–1971. На чемпіонатах Європи — вісім золотих та одна срібна нагорода. В 1967 році був визнаний найкращим захисником турніру.

У складі головної команди країни виступав протягом дванадцяти років. На Олімпійських іграх та чемпіонатах світу провів 72 матчі (2 закинуті шайби), а всього у складі збірної СРСР — 178 матчів (8 голів).

Відразу після завершення ігрової кар'єри почав працювати у тренерському штабі «Динамо». Протягом двох сезонів був головним тренером клубу (1979-1981). Одночасно працював з юніорською та молодіжною збірними СРСР. У 1981 році очолює «Уйпешт Дожу». За три сезони угорська команда дві перемогла у чемпіонаті та здобула кубок країни. Паралельно працював із збірною Угорщини. З 1984 по 1995 рік — тренер, а згодом начальник клубу «Динамо» (Москва). Три сезони очолював німецький «Трір». З 1998 року — віце-призедент хокейного клубу «Динамо»

Державні нагороди та почесні звання[ред.ред. код]

Спортивні досягнення[ред.ред. код]

Гравець[ред.ред. код]

Тренер[ред.ред. код]

  • Чемпіон світу серед юніорських команд (1): 1976
  • Чемпіон світу серед молодіжних команд (3): 1977, 1978, 1979
  • Срібний призер чемпіонату СРСР (1): 1980
  • Чемпіон Угорщини (2): 1982, 1983
  • Володар кубка Угорщини (1): 1984

Примітки[ред.ред. код]

  1. Статистичні дані вказані згідно з сайтом про історію хокейного клуба «Динамо» (Москва). [1]

Джерела[ред.ред. код]