Черкаський Давид Янович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Черкаський Давид Янович
Зображення
Зображення
Дата народження 23 серпня 1931(1931-08-23) або 23 серпня 1932(1932-08-23)[1]
Місце народження Шпола, Українська СРР
Дата смерті 30 жовтня 2018(2018-10-30)[2]
Місце смерті Київ, Україна
Поховання Берковецьке кладовище
Громадянство  СРСР
 Україна
Alma mater Київський національний університет будівництва і архітектури
Професія анімаційний директор, сценарист, артдиректор, аніматор, художник, кінорежисер
Заклад Київська кіностудія науково-популярних фільмів
Членство НСКУ
Нагороди
орден «За заслуги» II ступеня орден «За заслуги» III ступеня
Народний артист України Заслужений діяч мистецтв України
IMDb ID 0155855

Дави́д Я́нович Черка́ський (23 серпня 1931, Шпола, УРСР, СРСР — 30 жовтня 2018, Київ, Україна) — радянський і український режисер-мультиплікатор, художник-мультиплікатор, сценарист. Заслужений діяч мистецтв України (9.11.1995). Академік Академії телебачення (1997), член-кореспондент Національної академії мистецтв України (1998). Народний артист України (2010).

Біографія[ред. | ред. код]

Закінчив Київський інженерно-будівельний інститут (КІБІ) (1955). Після закінчення інституту разом зі своїми друзями, випускниками КІБІ, колишніми архітекторами Володимиром Дахном та Марком Драйцуном, розпочав роботу в новому творчому об'єднанні мультиплікаційних фільмів під керівництвомІ. Б. Гурвич.

Працював художником Творчого об'єднання художньої мультиплікації «Київнаукфільму».

З 1964 р.— режисер цього об'єднання.

Президент Міжнародного фестивалю анімаційних фільмів «КРОК».

Член Національних спілок кінематографістів і журналістів України.

Помер 30 жовтня 2018 року у віці 87 років після двомісячної госпіталізації у зв'язку з інсультом[3]. Був похований 1 листопада в одній могилі з батьками на Берковецькому кладовищі (ділянка 106).

Фільмографія[ред. | ред. код]

Художник[ред. | ред. код]

Режисер-постановник[ред. | ред. код]

Нагороди і звання[ред. | ред. код]

  • Заслужений діяч мистецтв України (9 листопада 1995) — за значний особистий внесок у розвиток української національної культури, вагомі творчі здобутки[4]
  • Орден «За заслуги» III ступеня (22 серпня 2002) — за значний особистий внесок у соціально-економічний та духовний розвиток України, вагомі трудові здобутки та з нагоди 11-ї річниці незалежності України[5]
  • Орден «За заслуги» II ступеня (7 вересня 2007) — за вагомий особистий внесок у розвиток національного кіномистецтва, багаторічну плідну творчу діяльність і високий професіоналізм та з нагоди Дня українського кіно[6]
  • Народний артист України (29 січня 2010) — за значний особистий внесок у розвиток українського анімаційного кіномистецтва, вагомі досягнення у професійній діяльності та з нагоди 50-річчя від дня заснування Української кіностудії анімаційних фільмів, м. Київ[7]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  2. Ukrainian cartoonist Davyd Cherkasky dies aged 86
  3. Після двох місяців в реанімації помер Давид Черкаський. ukranews_com (ua). Архів оригіналу за 30 жовтня 2018. Процитовано 30 жовтня 2018. 
  4. Про присвоєння почесних звань України творчим працівникам. Законодавство України (укр.). Архів оригіналу за 6 вересня 2018. Процитовано 1 листопада 2018. 
  5. Про відзначення державними нагородами України працівників підприємств, організацій та установ. Законодавство України (укр.). Архів оригіналу за 6 вересня 2018. Процитовано 1 листопада 2018. 
  6. Про відзначення державними нагородами України діячів кіномистецтва. Законодавство України (укр.). Архів оригіналу за 6 вересня 2018. Процитовано 1 листопада 2018. 
  7. Про нагородження митців української анімації. Законодавство України (укр.). Архів оригіналу за 17 травня 2021. Процитовано 1 листопада 2018. 

Посилання[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Спілка кінематографістів України К., 1985. — С.163—164;
  • Мистецтво України: Біографічний довідник. К., 1997. — С.630;
  • Хто є хто в Україні. К., 1997. — С.556;
  • Хто є хто в Україні. К., 2000. — С.523.