Давноминулий час

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Давноминулий час (передминулий час, плюсквамперфе́кт, лат. plus quam perfectum — «більше, ніж перфект») - дієслівна форма, основним значенням якої звичайно вважається передування стосовно деякої ситуації в минулому.

В українській мові утворюється з форм минулого часу відмінюваного дієслова та допоміжного бути, вказує на те, що одна дія передувала іншій. Форми давноминулого часу передбачають наявність у реченні інших дієслів у формі минулого часу.

Спершу був криком напустився на них, але вгамували його одразу (Андрій Головко),

Піп колись був розсердився на дідових батьків, і як у них народився хлопець, то й назвав його Македоном (Іван Сенченко).

Він щось почав був говорити, та судді річ йому спочатку пребили (Євген Гребінка).

Трохи була не втопилась, та жаль було кинуть близняточок. (Тарас Шевченко).

Складеною формою давноминулого користуються й тоді, коли треба показати раніше перервану дію:

Лукаш... знаходить вербову сопілку, що був кинув, бере її до рук і йде по білій галяві до берези (Леся Українка).

Форми давноминулого часу такого типу властиві усім слов'янським мовам, крім російської.

[ред.] Утворення

В давніх індоєвропейських мовах (в латині та в давньогрецькій) плюсквамперфект являє собою просту (синтетичну) форму, без допоміжного дієслова: лат. feceram «я (вже) зробив». Це типологічно незвичайний спосіб утворення плюсквамперфекта: зазвичай він утворюється за допомогою допоміжного дієслова у минулому часі та прислівника:

• у французькій мові — j’avais fait (Plus-que-parfait)
• в англійській мові — I had done (Past Perfect)
• у німецькій мові — Ich hatte getan (Plusquamperfekt)
• в болгарській мові — бях чел «я прочитав»

аналогічно в гінді, у татарській, в удмуртській та в ряді інших мов Європи та Азії.

Часто плюсквамперфект формується за допомогою особливого показника неактуального минулого, що додається до словоформи минулого часу: наприклад, в турецькій, корейській та багатьох мовах Африки та Океанії.

[ред.] Типи плюсквамперфекта

Загалом існують два типи плюсквамперфекта, що співвідносяться з двома типами перфекта:

• Плюсквамперфект стану, в якому узгодження якоїсь події асоціюється з тою подією під час розповіді у минулому.

Приклад з англійської: "He saw that the door had opened, and children were running through it." (Він побачив, що двері вже були відкриті і крізь них пробігали діти) це те ж саме, що "...He saw that the door was open, and children..." (Він побачив, що двері було відкрито). Плюсквамперфект стану - це дієслівна форма напівдорозі між минулим часом ("двері відкрили вчора")та прислівником у минулому (двері відкриті ще із вчора).

• Плюсквамперфект дії, де сукупність плюсквамперфектних речень виражає розповідь. Він служить лише для того, аби "розмістити" розповідь в "більш далеке минуле", без зазначення чіткого часу дії чи її тривалості.

Приклад з англійської: "He had risen early that morning and had drunk coffee earlier than usual." (Того ранку він прокинувся рано і випив кофе 'раніше, ніж зазвичай.)

[ред.] Джерела

• Борис Петрович Рогоза. Що являє собою давноминулий час дієслова?