Давнє місто Ліцзян

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Стародавнє місто Ліцзянa
Світова спадщина ЮНЕСКО
LijiangRoofs.jpg
Країна Ліцзян, Китай,
КНР КНР
Тип культурний
Критерії ii, iv, v
Ідентифікатор 811
Регіонb Азія і Тихоокеанський регіон

Історія реєстрації

Зареєстроване: 1997
21 сесія

a Назва, як офіційно зазначено у списку
b Як офіційно зареєстровано ЮНЕСКО

Ліцзян (кит. 丽江古城) — стародавнє місто, яке знаходиться в південно-західній частині Китаю в Насійському автономному повіті (провінція Юньнань). У грудні 1997 року ЮНЕСКО прийняла рішення включити місто Ліцзян до Реєстру об'єктів світової культурної і природної спадщини, завдяки чому воно поступово стає відомим у всьому світі. За оцінкою ЮНЕСКО, в спорудах стародавнього міста Ліцзян майстерно і вдало поєдналися економічний розвиток, характеристики важливого стратегічного пункту на пересіченій місцевості, ідеально зберігся в своїй одвічній простоті старовинний тип споруд. Місто славиться вдалим з'єднанням різноманітних культурних особливостей багатьох народностей. У Ліцзяна ще є стародавня водна система, яка і до цього дня ефективно служить жителям.

Опис[ред.ред. код]

Ліцзянь розташований на нагір'ї, на висоті в 2400 м над рівнем моря; площа його становить приблизно 3,8 кв. км. Місто було побудоване в кінці Сунської — початку Юаньськой династій (наприкінці ХІІІ ст). Нині тут живуть 6200 родин, всього приблизно 25 тис. чоловік. Серед них більшість насійці. 30% місцевих жителів займаються, головним чином, традиційними кустарними промислами і торгівлею, наприклад, виготовленням мідних, срібних виробів і виробів з текстиля, виробленням шкіри і хутра, винокурінням та ін.

Місто побудоване біля гори і річки і ідеально вписується в природний ландшафт. Вулиці міста вимощені червоними кам'яними плитами, на яких вирізані різні орнаменти. На вулицях ніколи не буває грязі, навіть в дощовий сезон. Одне з найчарівніших місць у Ліцзяні — це вулиця Сифанцзє. Вона знаходиться в центрі міста. По обох сторонах цієї вулиці — крамници і торгівельні лавки. Вулиця Сифанцзє є точкою сходження чотирьох магістральних вулиць, що протягнулися, немов промені, від центру на чотири сторони міста.

Архітектура[ред.ред. код]

Над річкою Юйлунхе, води якої течуть по всьому місту, побудовані 354 мостів. Це означає, що на кожен кілометр території Ліцзяна припадає 93 мостів. Мости виглядають по-різному, і найвідомішими з них є мости Соцуйцяо, Дашицяо, Ваньцяньцяо, Нанменцяо, Мааньцяо, Женшуцяо та ін. Всі вони були побудовані в епоху династій Мін і Цін (XIV — XIX ст.). А найзнаменитішим і найоригінальнішим з них є міст Дашицяо, який розташований в 100 м на схід від вулиці Сифанцзє.

У місті Ліцзян знаходиться знаменита житлова споруда — фортеця-садиба Муфу, де жили і працювали вожді роду, так звані «туси»(намісники) на прізвище Му. Садиба була побудована при династії Юань (1271–1368 рр.). 1998 р. після перебудови вона перетворилася на Музей стародавнього міста. Цей житловий комплекс займає понад 3 га. Збереглася обстановка в 162 кімнатах, де висять 11 дощок з надписами; вони були подаровані власникам садиби імператорами різних династій Китаю, що відображає славну історію роду на прізвище Му.

Башта Уфенлоу, що має 20 поверхів, розташована на території храму Фугоси, почала будуватися 1601 р., в епоху династії Мін. Оскільки формою вона нагадує 5 феніксів, що прилетіли, її називають «Уфенлоу». На її стелях є безліч розписів. Башта поєднує в собі архітектурні стилі ханьських, тибетських, насійських і інших національних споруд і є дивом стародавньої китайської архітектури.   

Комплекс житлових споруд «Байша», розташований у 8 км на північ від міста Ліцзян, свого часу в епоху династій Сун і Юань (Х-XIV ст.) служив центром політичного, економічного і культурного життя району Ліцзян. Житлові будівлі тягнуться з обох сторін головної вулиці. У центрі є площа трапецієвидної форми. Чистий потік тече з півночі до площі. Чотири магістральні вулиці протягнулися від центральної площі на чотири сторони міста. Створення і розвиток цього архітектурного комплексу згодом послужило основою для спорудження древнього міста Ліцзян.

Інший комплекс житлових споруд — це архітектурний комплекс «Шухе», який знаходиться в 4 км на північний захід від Ліцзяна. Це один з ринків (торгівельних районів), розташованих довкола міста Ліцзян. Формою він дуже схожий на головну вулицю в Ліцзяні — на вулицю Сифанцзє. Тут тече Цінлунхе, через яку перекинутий міст Цінлунцяо, створений в епоху династії Мін (1368–1644 рр.). Він є найбільшим з кам'яних арочних мостів в районі Ліцзяна.

У стародавньому міста Ліцзян немає високих старих міських стін і широких сучасних доріг. Це простий старовинний куточок, скрізь відчувається природність існування і гармонія людини з навколишнім світом. Будинки в містечку то піднімаються то спускаються за рельєфом місцевості. Це красиві практичні споруди, створені на основі поєднання славної традиції ханьських, байських і тибетських простонародних житлових споруд; вони відзначаються оригінальним архітектурним стилем народності насі, що представляє важливу і цінну спадщину для дослідження історії розвитку архітектури і культури Китаю. Стародавнє місто Ліцзян демонструє багату традиційну культуру Китаю, а також процвітання і розвиток народності насі. Це місто служить важливим матеріалом для дослідження розвитку культури людства.

Культура[ред.ред. код]

Містом Ліцзян відоме своєю високою синтетичною цінністю. У ньому всебічно виявляється колорит стародавньої культури і народного побуту, а також демонструються досягнення суспільного прогресу. В порівнянні з іншими стародавніми культурними містами, місто Ліцзян відрізняється своєю розвиненою річковою системою, своєрідними архітектурними комплексами, привабливим природним середовищем і оригінальним народним мистецтвом. Місто Ліцзян це одне з важливих місць, де живуть багаточисельні національні меншини Китаю. Саме місто стало цінним об'єктом для вивчення міського будівництва і розвитку народностей нашої планети. І, в результаті, місто Ліцзян стало цінною культурною спадщиною, як для Китаю, так і для всього світу.

Джерела[ред.ред. код]

Координати: 26°52′00″ пн. ш. 100°14′00″ сх. д. / 26.86667° пн. ш. 100.23333° сх. д. / 26.86667; 100.23333