Давід Гета

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Давід Гета
фотографія
Основна інформація
Дата народження 7 листопада 1967(1967-11-07) (46 років)
Місце народження Франція Франція
Париж
Професія DJ, продюсер
Жанр електро, хаус
Лейбл Virgin, EMI Music France
Нагороди «Найкращий ремікс» (2009)
Офіційний сайт

Даві́д П'єр Гета́ (фр. David Pierre Guetta [daˌviːd ɡɛˈta]; * 7 жовтня 1967 року, Париж, Франція) — французький діджей і один з найвідоміших музичних продюсерів [1].

Біографія та кар'єра[ред.ред. код]

1984—2000: Юність і початок кар'єри[ред.ред. код]

Гета народився в Парижі. Його батько — єврей марокканського походження[2], мати — бельгійка.

У віці сімнадцяти років Давід почав працювати діджеєм в паризькому клубі «Broad Club» [3]. Спочатку він програвав популярні пісні, але в 1987 році відкрив для себе жанр хауз, після того як почув по радіо трек «Love Can't Turn Around», виконаний американським діджеєм Farley Jackmaster Funk. Наступного року він починає вести свої власні вечірки [1].

1990 року спільно з французьким репером Сідні Дютеєм Гета випускає альбом «Nation Rap» [4]. 1994 року Гета, разом з вокалістом Робертом Овенсом, випускає свій перший сингл — «Up & Away» [1]. 1995 року Гета стає менеджером нічного клубу «Le Palace» і продовжує організовувати вечірки.

2001—2006: Just a Little More Love і Guetta Blaster[ред.ред. код]

10 червня 2002 року Давід Гета випускає дебютний сольний альбом — «Just a Little More Love». Було продано більше 300 000 копій альбому. У цей альбом входять такі сингли, як «Love Don't Let Me Go», «People Come, People Go» і сам «Just a Little More Love». Всі ці сингли записані за участю Кріса Вілліса.

2003 року Гета випускає компіляцію під назвою «Fuck Me I'm Famous». Вона містила трек «Just For One Day (Heroes)» — ремікс пісні «Heroes» Девіда Боуї.

Другий студійний альбом, «Guetta Blaster», було випущено 13 вересня 2004 року. У нього увійшов гімн хауз-музики — «The World Is Mine», записаний з JD Davis. Також з цим співаком записаний сингл «In Love With Myself». Пізніше на нього створив ремікс італійський діджей Бенні Бенассі. З Крісом Віліссом записано два сингли: «Money» і «Stay».

2006 року був випущений «Love Don't Let Me Go» — мешап однойменного синглу 2002 року і пісні «Walking Away» гурту «The Egg». Мешап зайняв більш високу позицію в чартах, ніж оригінальний варіант пісні.

2007—2008: Pop Life[ред.ред. код]

Виступ Давіда Гета, травень 2007 року

18 червня 2007 року Гета випускає третій студійний альбом — Pop Life. Згідно з EMI, до 2010 року було продано понад 530 000 копій альбому. Головний сингл альбому «Love Is Gone» посів перше місце в American Dance Chart і потрапив до Billboard Hot 100. Також до альбому увійшли наступні сингли: «Baby When The Light» спільно зі шведом Стівом Анжелло та співачкою Cozi Costi, «Delirious» з Тарою Макдональд, «Tomorrow Can Wait» з Крісом Віллісом і німецьким діджеєм Tocadisco; пізніше всіх, у 2008-му році вийшов сингл «Everytime We Touch», записаний спільно з шведськими хауз-мафіозі Стівом Анжелло та Себастіаном Інгроссо і з американським вокалістом Крісом Віллісом.

Також він продовжує виступати в багатьох країнах, рекламуючи свій новий альбом. 2008 року він разом зі своєю дружиною Кеті організовує виступ, під назвою «UNIGHTED». Крім самого Гети, також виступали Tiësto, Карл Кокс, Жоакім Гарро і Мартін Солвейг. Виступ зібрало близько сорока тисяч чоловік [5].

2009—2010: One Love, One More Love і міжнародний успіх[ред.ред. код]

Починаючи з квітня 2009 року Давід Гета веде своє радіо-шоу «Fuck Me I'm Famous» в ефірі інтернет-радіостанції RauteMusik.FM. Пізніше шоу стали проводити на радіостанції Radio 538, по п'ятницях, відразу після «Tiësto's Club Life».

16 червня 2009 року гурт «The Black Eyed Peas» випускає спродюсований Давідом другий сингл «I Gotta Feeling» з їх п'ятого студійного альбому «The E.N.D.». Сингл займав верхні рядки чартів у сімнадцяти країнах[6], а також став найбільш скачуваною піснею у Великій Британії (більше мільйона проданих копій) і в США (шість мільйонів проданих копій) [7] [8]. Пізніше цей трек оголосять найкращим за 2009 рік у рейтингу «NRJ Music Awards».

21 серпня 2009 року Гета випускає свій четвертий студійний альбом — «One Love», який має три промо-сингли — «Gettin' Over» з Крісом Віллісом, «I Wanna Go Crazy» з вокалістом «The Black Eyed Peas» Will.i.am'ом і «If We Ever» зі співачкою Makeba Riddick. Перший сингл з альбому — «When Love Takes Over», виконаний спільно з Келлі Роуленд, досяг першого місця в UK Singles Chart. Другий сингл — «Sexy Bitch», виконаний спільно з Akon, також піднявся на першу сходинку хіт-парадів Великої Британії. Третій сингл «One Love» був записаний спільно зі співачкою Естель. Четвертий — «Memories» був записаний з американським хіп-хоп виконавцем Кідом Каді. 24 серпня 2010 року альбом був перевиданий. До складу альбому увійшов новий, четвертий сингл — «Gettin' Over You», а також ремікси треків «Revolver» і «Acapella».

2009 року Гета посів третє місце в списку найкращих діджеїв за версією журналу DJ Magazine — «Top 100 DJs» [9].

2 грудня 2009 року, на 52-й церемонії вручення премії «Греммі», Гета номінувався на чотири нагороди: у категорії «Запис року» за пісню «I Gotta Feeling», у категорії «Найкращий електронний/танцювальний альбом» за альбом «One Love», в категоріях «Найкращий танцювальний запис» та «Найкращий ремікс» за пісню «When Love Takes Over». У номінації «Найкращий ремікс» Гета отримав нагороду [10].

29 листопада 2010 року Давід випускає перевидання четвертого альбому під назвою «One More Love». Перший диск містив треки з альбому One Love, а в другій — нові треки, включаючи такі як «Commander», п'ятий сингл альбому One Love — «Who's That Chick?», записаний з барбадоською співачкою Ріанною і «Gettin' Over You».

Зі спільних синглів за цей період потрібно відмітити такі як «Commander» з Келлі Роуленд, «Who's That Chick?» з Ріанною, «Acapella» з Келіс, «Louder Than Words» з Афроджеком і Niles Mason, «Freak» з Естель і Kardinal Offishall і, напевно, найвідоміший з перерахованих — «Club Can't Handle Me», записаний з Флоу Райда.

Дискографія[ред.ред. код]

Студійні альбоми[ред.ред. код]

Збірки[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б в Jeffries, David (2008). «David Guetta: Biography». allmusic. Архів оригіналу за 2012-02-18. Процитовано 2009-12-29.  (англ.)
  2. Mas, Isabelle (1 April 2002). «Mon moteur, c'est la musique et le plaisir». L'expansion.com (French) (L'express.fr). Процитовано 29 December 2009.  (фр.)
  3. «David Guetta». Ultra Music. Архів оригіналу за 2012-02-18. Процитовано 2009-12-29.  (англ.)
  4. Дискографія Давіда Гети discogs.com (англ.)
  5. Unighted by Cathy Guetta (англ.)
  6. «EMI Music’s David Guetta fuels global success with five Grammy nods, electrifies US TV audience with Grammy nominations concert performance» (англійською). EMI. 2009-12-03. Архів оригіналу за 2012-02-18. Процитовано 2010-10-15. 
  7. Whitworth, Dan (2010-06-21). «Black Eyed Peas set downloads record». BBC News. Архів оригіналу за 2012-02-18. Процитовано 2010-08-14.  (англ.)
  8. Renshaw, David (2010-08-02). «Black Eyed Peas Track 'Downloaded Six Million Times'». Gigwise.com. Архів оригіналу за 2012-02-18. Процитовано 2010-08-14.  (англ.)
  9. DJ Mag — Top 100 DJs (англ.)
  10. «The 52nd Annual Grammy Awards Nominees List» (pdf). «Греммі». Національна академія мистецтва та науки звукозапису. Архів оригіналу за 2012-02-18. Процитовано 2009-12-28.  (англ.)

Посилання[ред.ред. код]