Дайка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Невеличка дайка на острові Баранова, Аляска.
Радіальні ендогенні дайки навколо Західного іспанського піку англ. West Spanish Peak, Колорадо, США.
Схематичне зображення магматичних утворень. Дайки позначені літерою — B.
Дайка.JPG

Дайка (рос. дайка; англ. dike, dyke; нім. Gesteinsgang, Eruptivgang) — пластоподібне інтрузивне магматичне тіло з крутим падінням, обмежоване більш чи менш паралельними площинами. Потужність дайки змінюється від часток до десятків метрів, протяжність від 1 м до 500 км (Велика дайка, Зімбабве), ширина може коливатись від кількох сантиметрів до 5-10 км. Проте довжина завжди перевищує ширину, а площини ендоконтактів практично паралельні. Тріщина заповнена магматичним розплавом.

Генезис[ред.ред. код]

Дайки часто супроводжують інтрузивні і ефузивні тіла. Інколи утворюють пояси з самостійними глибинними магматичними вогнищами. Часто дайки з'являються на земній поверхні у вигляді гребеня або стіни, звичайно з добре вираженою окремістю.

Дайки відносять до малоглубинних (гіпабісальних) інтрузій. Гірські породи, що їх утворюють, мають неповнокристаличну, порфірову або афірову структуру, що пов'язано зі швидким охолодженням та кристализацією розплаву. Асоціюють із сіллами та вулканічними покровами, виконують роль підводящих каналів для вулканічних апаратів, проривають гранітні батоліти на їх пізніх стадіях розвитку.

Найпоширеніші дайки в океанічній корі, що формується під час спредингу. Індикатором геодинамічної обстановки спредингу є комплекс паралельних дайок субвулканічних порід з діабазів та долеритів.

Численні субпаралельні дайки складені аналогічними породами характеризують також внутрішньоконтинентальні рифтові зони та пасивні околичні зони материків. Інтрузії такого характеру є показником рифтогенезу та розколу континентальної літосфери.

Класифікація[ред.ред. код]

За походженням розрізняють:

  • Ендогенні — утворені магмою, що проникла з глибини і заповнила вертикальні тріщини в земній корі. На земній поверхні дайки мають вигляд залишків сильнозруйнованих стін, оскільки породи, що вміщали їх, виявилися менш стійкими і були зруйновані процесами денудацій.
  • Екзогенні — тріщини, заповнені осадовим матеріалом (нептунічні дайки), утворюються в результаті препарування денудації ущільненого уламкового матеріалу, що заповнював тріщини.
  • Метадайки — складені з гірських порід, що утворилися шляхом метасоматичного заміщення.


За формою і умовами залягання виділяють:

  • інтрамагматичні,
  • гіпомагматичні (плутонічні дайки).


За типом просторового розміщення розрізняють дайки:

  • групові (пояси дайок) — такі, що складаються з ряду окремих паралельних,
  • радіальні — такі, що витікають з одного центру,
  • кільцеві — які мають кільцеподібну форму, часто зустрічаються в області розвитку траппів на Сибірській платформі.


За внутрішньою будовою і способу виконання виділяють:

  • Дайки заміщення,
  • складні,
  • Дайки течії,
  • експлозивні.

Кластична дайка[ред.ред. код]

Кластична інтрузія у флішових утвореннях, Карпати.

Кластична дайка (рос. кластическая дайка; англ. clastic dike; нім. Brekziengang m) — тріщина в земній корі (від метра до кількох кілометрів), заповнена зверху або знизу уламковим матеріалом (пісковиками, конгломератами, брекчіями, мілонітами, туфами).

Синоніми — кластична жила, кластична жила.

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  1. Мала гірнича енциклопедія. В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Донбас, 2004. — ISBN 966-7804-14-3.